Урожай 2026 року в Одещині: чи забезпечить Україна хлібом наступний рік - Завтра.UA

На Одещині цьогоріч зібрали непоганий урожай -- у середньому 4,5 тонни зернових із гектара. Але з новою посівною виникли труднощі: спочатку аграріям заважала посуха, потім почалися затяжні дощі. У результаті засіяли приблизно на 90 тисяч гектарів менше, ніж торік. До того ж зерно складно продати за вигідною ціною, а добриво й пальне дорожчають. Тепер аграрії готуються до зими, від якої багато в чому залежатиме врожай наступного року.

Про осінню посівну на Одещині, проблеми аграріїв та перспективи врожаю 2027 року -- в ексклюзивному матеріалі Новини.LIVE з директоркою Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України Раїсою Вожеговою.

Сбор урожая 2026 года

Сбор урожая 2026 года року на Одещині виявився досить непоганим. Середня врожайність зернових культур в області становила 4,5 тонни з гектара. Зокрема, пшениці зібрали 4,5 тонни, ячменю -- 5,5 тонни, а гороху -- понад 2 тонни з гектара. Однак осіння посівна кампанія проходить за складних погодних умов, які впливають на терміни проведення польових робіт.

"Посівна кампанія 2026 року є особливою через те, що протягом усього вересня та частини жовтня панували аномально сухі умови. Через це багато аграріїв вирішили не висівати насіння в надто сухий ґрунт. Однак з середини жовтня і до сьогодні, протягом уже майже місяця, спостерігаються значні опади. Це створює унікальну ситуацію для цього року," — зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова.

Сільськогосподарські роботи в Одеській області.

Оптимальні строки сівби озимих культур завершилися 15 жовтня, однак не всі господарства Одещини встигли виконати заплановані роботи. За словами експертки, порівняно з минулим роком в області залишаються недосіяними близько 90 тисяч гектарів. Можливість продовжити роботу залежить від ситуації в конкретних районах області.

"Ці опади гальмують завершення нашої аграрної кампанії. Проте найсерйознішою проблемою залишаються воєнні конфлікти, що тривають у нашій державі. Адже всі економічні, політичні та кліматичні труднощі тісно переплетені між собою," — підкреслює Раїса Вожегова.

Внаслідок війни аграрні підприємства зіштовхуються з браком робочої сили, оскільки значна кількість чоловіків пішла на фронт, аби захищати Україну. Крім того, труднощі виникають через обмеження в діяльності портів, що ускладнює продаж вирощених товарів.

"Ми стикаємося з труднощами в експорті нашої продукції, що призвело до значного зниження її ціни – майже вдвічі нижче, ніж вона могла б бути. Натомість ціни на дизельне паливо, добрива та засоби захисту рослин залишаються надзвичайно високими. Це створює серйозні перешкоди для наших аграріїв, ускладнюючи процес своєчасного посіву та отримання адекватного врожаю," – зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту.

Незважаючи на затримки в сівбі, ситуація з озимими культурами в Одеській області наразі не є критичною. Фермери, які встигли завершити сівбу до початку опадів, вже мають задовільні сходи. Однак перспективи для пізніх посівів залишаються під питанням, оскільки їхній розвиток значною мірою залежить від зимових погодних умов.

"Що стосується тих культур, які ще не були посіяні, або пізніх посівів, а також тих, що ми плануємо досіяти, їх розвиток можна буде оцінити лише з часом. Все буде залежати від зимових погодних умов. На жаль, у нас немає точних довгострокових прогнозів, і ніхто не може передбачити, як наші озимі рослини перенесуть зиму," – коментує експерт.

Відбір та вирощування насіння

Після важкого аграрного сезону надзвичайно важливо правильно обрати культури для вирощування на Півдні України. Дослідники активно займаються адаптацією сільського господарства до змінюваних умов, зокрема вивчають, які сорти найкраще підходять для різних типів ґрунтів і технологій вирощування, оскільки регіон найбільше страждає від наслідків кліматичних змін.

"По-перше, важливо зосередитися на культурах та сортах, які відрізняються стійкістю до посухи та мають короткий вегетаційний період. Це означає, що слід обирати скоростиглі сорти, які зможуть визріти і дати урожай до початку спеки. Для півдня України особливо актуальними є посухостійкі та скоростиглі сорти, а також культури, які здатні забезпечити максимальний врожай у нашій кліматичній зоні," -- зазначає Раїса Анатоліївна.

Згідно з інформацією від науковця, в Україні немає проблем із забезпеченням посівним матеріалом. Виробництвом оригінального насіння займаються установи Національної академії аграрних наук, зокрема Миронівський інститут пшениці та Селекційно-генетичний інститут. Їхні наукові розробки адаптовані для використання в різних регіонах країни.

"Необхідно розглядати ті культури та сорти, які адаптовані до специфічних умов даної території. Саме з цією метою ми проводили випробування як французьких, так і німецьких сортів, зокрема озимих культур пшениці та ячменю. Проте в умовах України на першому місці за виробництвом зернових та зернобобових культур залишається вітчизняна селекція. У нас також є досягнення в селекції кукурудзи та соняшнику, де, безумовно, змагаються з ними іноземні сорти, зокрема американські, які також демонструють хороші результати," – ділиться директорка інституту.

Окреме питання захист сортів від шкідників і хвороб. Увагу аграрії мають приділяти фітосанітарному стану озимих посівів, адже зміни погодних умов можуть сприяти активності організмів, які їм шкодять.

"Цей рік демонструє, що у нас є достатня кількість вологи та підвищені температури. Якщо провести порівняння, то за першу половину жовтня в різних регіонах випало від 1,5 до 3,5 нормальних обсягів опадів. Крім того, температура повітря в цьому місяці вища за середні багаторічні показники на 2 градуси. Таким чином, умови є сприятливими для розвитку таких шкідників, як злакова муха, тля та цикадки", -- підкреслює науковець.

Для боротьби зі шкідниками господарства проводять обробку посівів інсектицидами. Однак через високі ціни на засоби захисту рослин аграрії хотіли б зменшувати витрати на вирощування культур. Одним із напрямів такої роботи є запобігання ураженню рослин ще на початкових етапах їхнього розвитку.

"Ефективність нашої економії на препаратах залежить від вибору сортів, який здійснюють селекціонери. У нашому інституті проводиться селекція, є інфекційні фони, а також цілісні відділи, що займаються фітопатологією та ентомологією. Вони виконують глибокий аналіз, моніторять ситуацію та тестують усі наші сорти на інфекційних фонах, зокрема на їхню стійкість до захворювань і шкідників. Проте, насамперед, ми орієнтуємось на створення сортів, які мають високу стійкість до хвороб. Якщо сорт є стійким до захворювань, це дозволяє нам зменшити витрати на обробку препаратами для боротьби з ними," - зазначає Раїса Вожегова.

Зрошення на Півдні

Для господарств Півдня України забезпечення полів водою залишається одним із головних технологічних завдань. Там, де є можливість, аграрії використовують свердловини та наземне краплинне зрошення, яке дозволяє економніше витрачати водні ресурси.

"Ну, ви знаєте, що південь України без зрошення, а зрошення - -- це гарантоване отримання урожаю, продукції. І на півдні України зрошення -- це питання номер один. На превеликий жаль, після підриву Каховської ГЕС, питання з зрошенням в нас на півдні здається дуже гостро", -- наголошує експертка.

Застосування новітніх агротехнологій дає змогу господарствам значно підвищити продуктивність на зрошуваних ділянках. Водночас, дефіцит водних ресурсів спонукає фермерів переосмислити свої агрономічні стратегії, комбінуючи різні методи вирощування рослин в залежності від можливостей зрошення.

"Завдяки сучасним технологіям, на одному і тому ж полі можна вирощувати два, а іноді навіть три врожаї на рік. Особливо в умовах, коли у нас немає можливості зрошувати всі культури, важливо обирати посухостійкі види і сорти. Ту вологу, яку ми отримуємо у вигляді дощів, потрібно використовувати максимально ефективно та раціонально," — зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту.

Окрім нестачі води, серйозною проблемою для сільського господарства Півдня України залишається погіршення стану ґрунтів. До наслідків кліматичних змін додається вплив бойових дій, зокрема забруднення земель внаслідок обстрілів. Це створює додаткові ризики для вирощування сільськогосподарських культур, якості продукції та економічної стабільності господарств.

"У нинішній умовах війни наші грунти страждають від артилерійських обстрілів, що призводить до значного забруднення. Ми, можливо, не надаємо цьому достатньої уваги або просто не помічаємо, але ця проблема існує. Усе це в сукупності негативно впливає на якість нашої продукції, на ведення сільського господарства в цілому, а врешті-решт — на економічну стабільність господарств і на забезпечення нашої продовольчої безпеки в цілому," — зазначила науковиця.

Аграрна наука під час війни

Війна вплинула і на аграрні господарства, і на роботу наукових установ, які займаються селекцією, відновленням родючості ґрунтів, технологіями зрошення та механізацією. Науковці також стикаються з нестачею працівників, зростанням вартості пального, добрив і засобів захисту рослин. Додаткові труднощі виникають під час закупівель необхідних матеріалів через тендерні процедури.

"По-перше, це недостача фінансування, тому що ми розуміємо, що зараз в першу чергу все фінансування йде на війну, на підтримку наших військових і на оборону нашої країни. І тому наші науки, наші інститути, вони також страждають в недостатку фінансування. По-друге, ми знаходимося в таких же умовах, як будь-яке господарство. На наші поля також прилітають, в нас теж є небезпека", -- розповідає Раїса Анатоліївна.

Незважаючи на непрості умови, селекційна діяльність в Україні продовжується. Однією з ключових задач є пошук економічно вигідних альтернатив звичайним зерновим культурам. Цей напрямок має велике значення для аграрних підприємств, які через обмежені експортні можливості та низькі ціни на закупівлю вимушені змінювати свою виробничу структуру.

"Ми вибираємо нішеві культури, які, хоча й мають не надто високий врожай, проте є дуже прибутковими. Сьогодні ми активно шукаємо нові рішення в умовах, коли порти закриті, експорт відсутній, а нашим виробникам необхідно пропонувати інноваційні рішення, які будуть ефективними і вигідними. Тому наука не стоїть на місці, і ми продовжуємо працювати", -- підкреслила директорка Селекційно-генетичного інституту.

Перспективи врожаю 2027 року залишаються невизначеними. За словами науковиці, сильні зимові морози можуть вплинути на накопичену в ґрунті вологу, а навесні посівам загрожуватимуть можливі посухи та пилові бурі. Питання продовольчої безпеки залежить й від наявних запасів сільськогосподарської продукції.

"Який рік станеться, ми ще не можемо сказати, але я впевнена, що Україна буде з урожаєм при будь-яких умовах. Я впевнена, що голоду ніколи в нас не буде. В нас є, до речі, зараз запаси, багато господарств тримають свій урожай цього року, тому що вони не можуть його реалізувати. Нема достойної, нормальної ціни, нема реалізації, і тому урожай, скажімо так, фонди в нас є", -- наголошує Раїса Вожегова.

Перспективи аграрного сектору України

Відсутність достатньої кількості працівників, значні витрати на виробництво та труднощі з реалізацією продукції продовжують бути ключовими бар'єрами для розвитку аграрного сектору України. Ці виклики негативно позначаються на фінансових ресурсах господарств, плануванні наступних посівів і загальних перспективах агровиробництва.

"Для того, щоб наші аграрії стабільно працювали, в першу чергу, треба, щоб завершилась війна. Ну, а по-друге, я вважаю, що якщо завершиться війна, то вже почне і відроджуватись наша економіка. А воно все взаємопов'язане", -- зазначає науковиця.

Попри труднощі, українські аграрії продовжують забезпечувати країну зерном, а науковці працюють над збереженням і підвищенням урожайності. За словами Раїси Вожегової, наявні запаси зерна та потенціал вітчизняного сільського господарства дають підстави з оптимізмом оцінювати продовольче забезпечення країни в майбутньому.

Раїса Вожегова висловлює свою впевненість, що як Україна, так і Одеса завжди матимуть хліб, не лише сьогодні, а й у наступному році та в майбутньому. Вона навіть не має жодних сумнівів у цьому.

Українські фермери продемонстрували, що можуть досягати високих врожаїв навіть у найскладніших умовах. Але вирощування зерна — це лише половина справи. Його потрібно ще й реалізувати за вигідною ціною, покрити всі витрати та підготуватися до наступного сезону. В Одеській області аграрії також стикаються з необхідністю адаптації до непередбачуваних погодних умов та дефіциту води. Тому нині найважливіше — створити умови, які дозволять господарствам ефективно працювати, заробляти та продовжувати забезпечувати країну хлібом.

Раніше на порталі Новини.LIVE повідомлялося про зменшення площ виноградників в Одеській області за останні десять років. Незважаючи на це, регіон все ще залишається провідним осередком виноградарства в Україні, хоча за цей період втрачено понад третину площ насаджень.

Новини.LIVE також повідомляли про вплив війни та значних забруднень на екосистему Чорного моря. Дослідники зафіксували наслідки витоків нафти, нафтопродуктів та руйнування Каховської ГЕС, проте наразі складно провести повну оцінку стану моря.