Протягом чотирьох десятиліть дослідники намагалися розгадати загадку величезної петлі у Всесвіті.

Упродовж чотирьох десятиліть астрономи намагалися з'ясувати природу величезної петлі, яка, здавалося, здіймається з центру Чумацького Шляху. Тепер вчені встановили, що ця структура розташована значно ближче до Землі й насправді не пов'язана з ядром нашої галактики.

Структура, що отримала назву Galactic center lobe (галіактична пелюстка), або GCL, викликала різноманітні інтерпретації: від результатів вибуху наднової до свідчень давнього виверження в центрі нашої галактики, Чумацького Шляху. Наразі дослідники, за інформацією Science Alert, нарешті прийшли до певного висновку.

Петля опинилася набагато ближче до Землі, ніж очікувалося.

Згідно з дослідженням, яке очолила астрофізикиня Гайдельберзького університету в Німеччині Кетрін Крекель, це замкнена петля, яка міститься набагато ближче до Землі - приблизно за 6520 світлових років від неї.

Таким чином, виявилося, що структура є значно меншою, ніж це передбачалося раніше, коли вважалося, що вона розташована на відстані приблизно 26 тисяч світлових років від центру Чумацького Шляху. Це не є масштабним залишком активності надмасивної чорної діри, що відбулася мільйони років тому, а скоріше бульбашка матерії, що могла утворитися та іонізувати під впливом зіркової активності.

Крекель і її команда навіть висловили ідею змінити назву об'єкта на "надзвичайно складну петлю".

Протягом усього цього часу дослідники спостерігали лише фрагмент структури.

Виявлення виявилося несподіваним, оскільки GCL є однією з найбільш виразних структур на радіозображеннях центру галактики. Вона дійсно нагадує величезну пелюстку, що виривається з безладного ядра Чумацького Шляху і підноситься над ним на тисячі світлових років.

Проте протягом усього цього періоду астрономи могли спостерігати лише фрагмент цього об'єкта.

На думку вчених, розкриття цієї загадки стало "сорокарічною боротьбою за виокремлення справжніх ядерних структур від об'єктів, що розташовані на передньому плані в галактичному диску".

Складність полягала одразу в кількох чинниках. Передусім вимірювати відстані до космічних об'єктів надзвичайно важко. Крім того, спостереження проводили в напрямку центру галактики - її найщільніше заповненої області, де вздовж однієї лінії зору накладаються зорі, хмари молекулярного газу, пил та інші об'єкти.

Нижня половина петлі також розташована на тлі галактичної площини. На радіозображеннях ця частина зливається з навколишнім випромінюванням. Через це структура здавалася відкритою пелюсткою, що виходить із центру галактики, а не замкненою бульбашкою, розташованою перед ним.

Розгадати таємницю вдалося завдяки іонізованому сірчаному з'єднанню.

Крекель і її команда обрали альтернативний підхід для вивчення об'єкта. Вони звернулися до даних з огляду SDSS-V Local Volume Mapper, що дозволяє створювати точні карти розподілу світного газу в Чумацькому Шляху.

Для цього вчені вимірюють випромінювання різних видів газу в оптичному та інфрачервоному діапазонах. Особливо корисним виявилося випромінювання іонізованої сірки. Воно має довшу червону хвилю, яка здатна краще проникати крізь пил, ніж коротші хвилі.

Завдяки цьому випромінювання іонізованої сірки з нижньої частини петлі змогло пройти крізь пил. Учені нарешті побачили, що GCL є значно більшою та складнішою структурою, ніж свідчили попередні радіоспостереження.

На думку вчених, структуру могла створити активність масивних зір. В областях зореутворення нерідко виникають групи дуже великих світил, які живуть недовго й завершують існування вибухами наднових.

Такі вибухи можуть створювати порожнини в запиленій місцевості, де загинули зірки. На краях цих порожнин формуються ударні хвилі, які здатні ініціювати новий процес зореутворення. Покоління нових зір іонізує навколишній газ, змушуючи його випромінювати світло.

З Землі ця бульбашка виглядає надзвичайно яскраво. Тому вона сприймається більше як замкнуте коло, а не як об'ємний простір у космічному середовищі.

Діаметр GCL становить приблизно 115 світлових років. Вона менша за відому Петлю Барнарда в сузір'ї Оріона, але їхні розміри досить близькі. На думку дослідників, обидві структури могли утворитися внаслідок схожих процесів.

Також OBOZ.UA розповідав, що у космосі вперше знайшли екзопланету з атмосферою, схожу на Землю.

Приєднуйтесь до каналів OBOZ.UA у Telegram та Viber, щоб залишатися в центрі останніх новин.