Дослідники вважають, що у "Божественній комедії" Данте відображено зіткнення з астероїдом.

Божественна комедія Данте Аліг'єрі може бути не лише релігійною алегорією, а й раннім умоглядним експериментом у галузі фізики зіткнень.

Тімоті Бербері з Університету Маршалла припустив, що опис падіння Сатани в Пеклі дивовижно точно збігається із сучасними теоріями ударної метеоритики. Дослідник стверджує, що поет XIV століття інтуїтивно описав планетарну катастрофу за сотні років до того, як людство зрозуміло природу метеоритів.

Відповідно до цієї інтерпретації, Сатана постає не лише як духовна істота, а й як величезний об'єкт, який на надшвидкості вдерся в Південну півкулю. Бербері порівнює цю подію з падінням астероїда Чиксулуб, що стало причиною вимирання динозаврів. Величезна енергія удару витиснула матерію землі в Північну півкулю, створивши велику ямку — Пекло, тоді як викинутий матеріал перетворився на гору Чистилище на протилежному боці планети. У цій концепції Сатана нагадує 60-тонний залізний метеорит Гоба — космічне тіло, яке залишилося неушкодженим, але кардинально змінило структуру Землі.

Особливу увагу вчений приділяє структурі дев'яти кіл Пекла. Замість суто символічних шарів гріха, вони розглядаються як терасові кільця, характерні для масивних ударних кратерів, які сьогодні ми спостерігаємо на Місяці та Венері. Данте фактично описав концепції граничної швидкості та проникнення крізь земну кору, що значно випереджало тогочасну науку.

В епоху, коли аристотелівські концепції трактували небесні світи як стабільні та досконалі, Данте представив небесні об'єкти як активні геологічні сили. Це дослідження виявляє, що стародавні міфи та літературні твори можуть містити приховані свідчення про природні катастрофи та космічні загрози.

Отже, «Божественна комедія» є не лише видатним літературним твором, але й унікальним геофізичним концептом, який знаходить відгомін у сучасних наукових відкриттях.