Усі шляхи ведуть до Риму — наскільки ця фраза відображає реальність?

Фраза "всі дороги ведуть в Рим" вже давно стала відомою у всьому світі, проте нове дослідження показало, ще це не зовсім так. Вчені виявили, що кілька інших міст мали краще сполучення, ніж столиця імперії.

У рамках дослідження було вивчено близько 300 000 км римських шляхів. Висновки свідчать про те, що міста Антіохія, Анкира, Візантій і Коринф мали більш сприятливі позиції для забезпечення сухопутного сполучення в межах імперії, ніж Рим, повідомляє Live Science.

У свій золотий вік, близько 117 року нашої ери, Римська імперія простягалася на приблизно 5,5 мільйона квадратних кілометрів, охоплюючи території Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Для дослідження цієї величезної площі команда скористалася Itiner-e — цифровим атласом, який містить близько 299 000 кілометрів римських шляхів.

Том Бругманс з Орхуського університету зазначив, що ключовий сухопутний маршрут, виявлений під час дослідження, насправді не проходив через Рим. Натомість він слідував уздовж узбережжя Північної Африки та Леванту, проходячи через Антіохію та неподалік Анкари. Цей маршрут перетинав європейський кордон у Константинополі, а потім продовжувався через долину річки По та Мілан, прямуючи до Франції.

Географічні аспекти дозволяють зрозуміти, чому Рим не став найважливішим вузлом дорожньої мережі. Італія в цілому була частиною більш широкої системи, а сам Рим знаходився в центрі півострова. Дослідження переміщень по території Італії показали, що найголовніша дорога проходила вздовж узбережжя Адріатики, а не через Рим.

Інші населені пункти здобували значення завдяки своєму стратегічному становищу в регіональних транспортних мережах. Коринф виступав містком між Пелопоннесом та рештою Греції, тоді як Анкира виконувала роль основного транспортного центру в Анатолії. Дослідження також показало, що столиці провінцій, як правило, розташовувалися у більш центральних місцях для наземних подорожей у межах своїх адміністративних одиниць, ніж інші міста.

У ході дослідження також було перевірено ще одне поширене уявлення про римські дороги: що вони були надзвичайно прямими. Римські інженери дійсно віддавали перевагу прямим маршрутам, коли це дозволяв рельєф місцевості, але дороги не були рівномірно прямими.

Гори, долини, ріки та інші природні елементи часто змушували архітекторів адаптувати свої маршрути. Дослідження показали, що римські шляхи в цілому були менш прямими у порівнянні з сучасними автострадами, які, завдяки новітнім технологіям, здатні суттєво трансформувати природний ландшафт.

Дослідження також показало тісний зв'язок між багатьма римськими дорогами та великими сучасними дорогами. Вчені з'ясували, що римська інфраструктура досі збігається з частинами сучасної дорожньої мережі, хоча ступінь цього зв'язку значно варіювався від місця до місця.

Ці результати не свідчать про те, що Рим не мав значного впливу на загальну транспортну мережу імперії. У дослідженні акцентувалася наземна інфраструктура, в той час як подорожі на великі відстані в значній мірі визначалися також річковими та морськими маршрутами.