Африка починає розділятися раніше, ніж очікувалося. Незабаром на її території з'явиться новий океан.

Однак варто зазначити, що "незабаром" у геологічному контексті має на увазі значно довший проміжок часу.

Геологічні дослідження показали, що Африканський континент може розділитися раніше, ніж передбачалося раніше. Зокрема, активний рифт досяг "критичної межі" і, за прогнозами, незабаром може розірватися, що призведе до утворення нового океану, повідомляє Science Alert.

Втім, "незабаром", як зазначають у видання, поняття відносне. Адже на утворення нового океану знадобиться кілька мільйонів років, хоча в геологічному масштабі це -- лише мить.

"Ми виявили, що процес розриву в цій зоні просунувся далі, а земна кора тонша, ніж будь-хто раніше припускавю У Східній Африці процес розриву просунувся далі, ніж вважалося раніше", -- зазначив геолог з Колумбійського університету Крістіан Роуен.

Однією з найбільш захоплюючих аспектів цієї знахідки є її значення для історії людства. Турканська рифтовою долина в Кенії славиться своєю великою кількістю скам'янілостей ранніх гомінідів, що підтверджує її роль як ключового осередку в еволюції людини.

Та водночас нова знахідка вказує на те, що цей регіон не обов'язково був важливішим для наших предків, ніж будь-яке інше місце в Африці. Можливо, ці геологічні процеси просто створили дуже сприятливі умови для скам'яніння.

Сучасне розташування континентів на Землі людині здається незмінним. Однак, насправді, континенти постійно рухаються, хоча це й відбувається надзвичайно повільно.

Більше ніж 200 мільйонів років тому всі континенти були об'єднані в єдиний суперконтинент, і, за науковими прогнозами, в далекій перспективі вони знову можуть зійтися. У місцях, де зустрічаються дві тектонічні плити, виникають гори, а там, де вони віддаляються одна від одної, формуються океани.

Східноафриканська рифтова система є наочним прикладом цього процесу. На даний момент Африканська плита розділяється на дві частини: велика Нубійська плита на заході, що займає основну частину континенту, та менша Сомалійська плита, яка включає значну територію східного узбережжя і острів Мадагаскар.

У рамках нового дослідження вчені зосередилися на конкретній частині цієї системи -- рифті Туркана, який простягається на сотні кілометрів через Кенію та Ефіопію. Команда проаналізувала сейсмічні вимірювання, раніше проведені в цьому регіоні, і розрахувала товщину земної кори в цій місцевості.

Виявилося, що її товщина значно менша, ніж припускали раніше. Наприклад, у районі центру рифтової зони вона складає приблизно 13 кілометрів. Для порівняння, на краях цієї рифтової системи товщина земної кори досягає понад 35 кілометрів.

А коли товщина земної кори в зоні рифту стає меншою за приблизно 15 кілометрів, це означає, що вона увійшла у фазу "звуження". Після досягнення цієї точки розпад континенту стає практично неминучим.

"Зі зменшенням товщини земної кори її міцність також знижується, що веде до збільшення ймовірності розривів," – зазначає Роуен.

Через кілька мільйонів років ця фаза завершиться, і почнеться наступна: океанізація. Саме так утворюється новий океан. Земна кора розтягнеться настільки, що з-під неї вирветься магма, яка потім накопичиться й охолоне, утворивши басейн. Це стане новим морським дном, коли вода почне надходити з Індійського океану.

Цей процес уже розпочався в Афарській западині, що розташована на північному сході Африки поблизу Червоного моря. Дослідники оцінюють, що Турканський рифт увійшов у свою нинішню фазу звуження приблизно 4 мільйони років тому, після тривалого періоду вулканічної активності. Цікаво, що це збігається з віком найдавніших скам'янілостей гомінідів та інших свідчень, знайдених у цьому регіоні.

На думку групи дослідників, це, імовірно, не є випадковим явищем. З поступовим звуженням рифту осадові матеріали почали скупчуватися з більшою швидкістю, що призвело до формування оптимальних умов для збереження детальних доказів життя, яке процвітало в цьому регіоні в той період.

Дослідники зазначають, що співпадіння часу між цим тектонічним переходом і початком формування широких, товстих шарів, які містять скам'янілості, вказує на те, що фаза звуження створила надзвичайно важливі умови для збереження скам'янілостей. Ми вважаємо, що ці тектонічні зміни мали вирішальне значення для виникнення унікальних палеоантропологічних доказів у рифтовій долині Туркана.

Вони зазначають, що в майбутніх дослідженнях можна було б докладніше вивчити цей зв'язок.

Вчені підкреслили, що протягом останніх десятиліть спостерігається суттєве порушення зв'язку між атмосферною циркуляцією Тихого океану та температурними показниками тропічної частини Індійського океану. Досліджуючи кліматичну історію за сотні років, вони відзначили, що цей зсув є унікальним. Історично зміни в тропічних водах Тихого океану передавалися через атмосферні процеси, впливаючи на температурні умови в Індійському океані, що знаходиться на великій відстані. Цей процес можна порівняти з дистанційним спілкуванням між двома величезними океанами. Таке "спілкування" має значний вплив на материки. Температура вод в Індійському океані може суттєво впливати на кількість опадів і інші кліматичні особливості в густонаселених регіонах Африки, Азії та Австралії.