Ботанік розповідає про відкриття під час війни: виявили рослини, які більше не зустрічаються в інших куточках планети.

Під час війни у прифронтових зонах, звідки давно евакуювали майже всіх жителів, українські вчені продовжують дослідження та робити наукові відкриття світового значення. Все це - під обстрілами та дронами, без жодного захисту.

Так, влітку на Херсонщині вчений-ботанік Іван Мойсеєнко з колегами знайшов рідкісну волошку Пачоського. Ця рослина росте лише на території Калинівської громади в Херсонській області - і більше ніде в світі.

Про унікальність цієї знахідки та інші наукові відкриття воєнного часу доктор біологічних наук, професор Іван Мойсеєнко розповів журналістці Коротко про.

У зонах, що знаходяться поблизу фронту, маскуються під місцевих жителів.

Як змінився рівень складності роботи науковців під час війни в порівнянні з мирним часом?

- Навіть не те що з довоєнним часом - під час війни ситуація теж лише погіршується. Наприклад, в 2022 році і в 23-му ми їздили в Національний природний парк "Кам'янська Січ" (перший повністю степовий парк в Україні. - Авт.), заклали ділянки для постійного моніторингу. І зараз ми вже не можемо до них доїхати - останній раз були в травні минулого року. Тоді за одну годину нашої роботи тричі прилітали дрони. Коли їхали туди, в полі працювали фермери, а коли повертались - їх атакував дрон. Двоє постраждало, один, 26-річний, загинув.

В даний момент ми займаємося вивченням території, де колись простягалося Каховське водосховище завширшки 13-14 кілометрів. Місцеві жителі порадили нам слідувати за ними, не відстаючи, і ми "летіли" зі швидкістю 180 км/год. Той факт, що тут ще живуть люди, дещо заспокоює. Проте територія стала досить небезпечною - лише за кілька годин до нашого прибуття відбувся артобстріл, у результаті якого загинула жінка. Ми заховались у лісі, намагаючись не привертати уваги. Проте ми не можемо відмовитися від дослідження, адже зміни відбуваються щороку.

Але чи дійсно наукові дослідження виправдовують такий ризик, якщо на кону стоять життя та здоров'я людей?

Сьогодні в Україні ситуація вкрай небезпечна. Кожен з нас піддається ризику. Очевидно, що в Херсонській області загроза вища, ніж у Києві. Проте, варто зазначити, що вона все ж таки значно менша, ніж у зонах бойових дій. Ми можемо відмовитися від досліджень, але це викликає в нас великий інтерес.

- Як ви дбаєте про свою безпеку в прифронтових зонах? Можливо, працюєте в касках та бронежилетах?

- Ми купили бронежилети, але краще зливатись з місцевим населенням - в екіпіровці будемо схожі на військових. З нами їздив наш колега, який вже служив, - він підказав.

Чи можете ви надати інформацію про результати досліджень, проведених на території Каховського водосховища?

До 2025 року на цій території вже розгорнеться лісова зона. Ми відвідали це місце 10 разів. Спостерігається значне збагачення флори: зафіксовано 350 видів рослин, серед яких є види, занесені до Червоної книги України. Також тут мешкає багато охоронюваних тварин. Цей ліс набуває все більшого значення в контексті охорони природи. Біотоп вербово-тополевих лісів охороняється як цілісна екосистема і включений до четвертої Резолюції Бернської конвенції. Подібних лісів в Україні залишилося менше 1%. Також не існує аналогічних масивів такої величини — шириною 12 км. Це найбільший ліс в Україні, а, ймовірно, і найбільший заплавний ліс в Європі. Дослідження підтвердили, що тільки тут в Україні росте тамарикс галузистий.

Єдине місце в світі, де росте волошка Пачоського

Що за дивовижна рослина - волошка Пачоського?

На мою думку, найбільш важливими є ті рослинні види, які зустрічаються виключно на території України. Одним із таких ендеміків є волошка Пачоського. Її природний ареал обмежений піщаними територіями в пониззі Інгульця, що знаходиться у Херсонській області, де налічується всього близько двох тисяч особин. Цей вид зміг вижити після затоплення, викликаного підривом Каховської ГЕС, і в 2022 році саме тут проходила лінія фронту, спостерігалися численні вибухи та пожежі. Волошка Пачоського перебуває на межі зникнення. Через замінування території ми не змогли провести дослідження, але зафіксували її існування. Наразі ми працюємо над створенням заповідної території для її охорони.

Це вже другий випадок, коли цей вид виявляється. Вперше його відкрив відомий дослідник Йосип Конрадович Пачоський понад століття тому, але помилково ідентифікував його як інший вид. У 1932-1933 роках цей вид знову привернув увагу вченого Михайла Івановича Котова, який описав його як новий вид і дав йому ім'я на честь свого колеги, першовідкривача.

Яким чином війна позначилася на рослинності? Чи були втрачені якісь види внаслідок бойових дій?

Деякі види рослин знаходяться на територіях, що підпадають під окупацію. Зокрема, вони присутні в Донецькій та Запорізькій областях, куди немає доступу. У 2022 році ми підготували список приблизно з 20 видів рослин, які можуть бути під загрозою зникнення через військові дії. Їхній ареал у світі зосереджений у декількох районах, де проходять бойові дії. У Запорізькій області існує ризик для таких видів, як волошка несправжньоблідолускова, волошка великопридатковая, волошка конка, деревій голий та інших.

Гранти стали більш доступними, проте вони не компенсують усіх втрат.

Чи призвела війна до зниження розвитку нашої науки, чи, навпаки, завдяки збільшенню фінансування вдається реалізувати більше наукових ініціатив?

- Безперечно, відкотила назад. Гранти - це маленька компенсація. Наш Херсонський університет пограбований. Коли ми після звільнення зайшли, частина обладнання зникла. Корпус розстріляний, і нас туди не пускають. Не пускали ще два роки тому, коли ми хотіли хоча б обладнання винести.

Гранти - набагато менші кошти, ніж те, що ми втратили. Колекцію гербарія ми вивезли в Івано-Франківськ, але досліджувати їх немає можливості. Вони просто складений в коробки.

Які у вас найближчі наукові наміри?

- Дуже важко планувати - ми не знаємо, коли і який буде кінець війни. А це залежить від цього - повернемось ми в Херсон чи ні. По можливості, звісно, будемо проводити дослідження, вивчаємо вплив війни. А зараз я знаходжуся в Карпатах зі студентами. Вивчати Карпати, праліси чи степи - це набагато приємніше, ніж вивчати зранену війною природу, величезні масштаби втрат. Але це потрібно. Проекти, заплановані на 2022 рік, зависли - припинилось фінансування. Я сам собі придумую, що буду досліджувати - постійно в експедиціях.

Цього місяця створили перший Національний природний парк на Кіровоградщині - "Чорний ліс". Оскільки ти не прив'язаний до території - твоя територія втрачена, то зараз працюємо де можна. По всій Україні їздимо. І всюди знаходиться ще щось недосліджене.

Перший тост - за відновлення заповідників Криму та Донеччини!

Як ви вважаєте, скільки часу знадобиться для відновлення екосистеми в Херсонській області?

Олексій Василюк, еколог, у своєму інтерв'ю висловив думку, що міжнародна організація оцінює, що для розмінування територій України може знадобитися 800 років. Це стосується не лише полів, доріг і населених пунктів, але й лісів, боліт та інших природних зон. Наприклад, Кінбурський півострів, який складається переважно з піску, має численні ліси, болота та близько 400 озер. Його площа значна - ширина 6-7 км і довжина понад 40 км. Важко уявити, коли тут зможуть завершити розмінування, адже доведеться обробити кожну травинку. Ця територія має стратегічне значення з перших днів конфлікту, і вже майже п'ять років вона піддається мінуванню та обстрілу. За перші три роки війни на Кінбурській косі залишилося лише 13,9% лісів від початкової кількості. Очікується, що до 2025-2026 років цей показник зменшиться до 5-10% через постійні лісові пожежі. Хоча села можуть бути розміновані, такі природні території, ймовірно, залишаться небезпечними на десятки або навіть сотні років.

Та й на це потрібно сотні мільйонів доларів.

Чи маєте ви якусь особисту наукову амбіцію?