Чи покращиться рівень українських медиків, якщо зменшити кількість навчальних закладів для їх підготовки?

Хто та де навчає медичних спеціалістів в Україні?

Відповідно до інформації з Єдиної державної бази освіти (ЄДЕБО), на 1 січня 2026 року приблизно 70 000 студентів здобувають освіту в навчальних закладах, де пропонуються медичні спеціальності.

Приблизно 60% з них навчаються в університетах Міністерства охорони здоров'я, зазначає Олена Єременко, заступниця директора Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти.

Рекламное объявление

Дані ЄДКІ показують, скільки студентів-медиків "дожили" до третього курсу, щоб складати іспит "Крок 1". За ними, в Україні готують медиків 82 виші:

* 15 ведмедів під контролем Міністерства охорони здоров'я.

* 37 медфакультетів чи інститутів у складі класичних або політехнічних вишів -- керує МОН;

* близько 25 приватних -- як суто медичних, так і класичних із медфакультетами;

* деякі комунальні.

Изображение: LB.ua

На сьогоднішній день найбільше розпорошені три професії: терапія та реабілітація, фармацевтика і медицина, зазначає Олена Никончук.

Реабілітологів готують сім закладів МОЗ, 19 -- МОН і ще 11 приватних. Схожа ситуація з фармацією: фармацевтів навчають навіть в університеті технологій та дизайну і в політехніках.

Рекламное объявление

Водночас існує 117 установ, які пропонують фахову передвищу освіту. Традиційно ці заклади готували медичних сестер та братів. Проте, як зазначає Никончук, деякі з них трансформуються в академії та отримують ліцензії для навчання за лікарськими спеціальностями, наприклад, Черкаська та Рівненська медичні академії.

Є також такі, які нещодавно отримали ліцензію і тільки розпочнуть формування груп, а також ті, хто вже має ліцензію, але наразі не проводить набори. Отже, ситуація є досить змінною.

Місць для навчання багато. Питання -- чи є стільки студентів?

Скільки студентів-медиків і де вони

Цифри промовисті: за чотири роки повномасштабної війни кількість третьокурсників у медвишах МОЗ на спеціальності "медицина" впала майже вдвічі.

Изображение: LB.ua

Фармацевтична та стоматологічна сфери залишалися стабільними, проте кількість студентів у вишах, що не підпорядковані Міністерству охорони здоров'я, варіювалася від 150 до 200 осіб за кожною спеціальністю протягом усіх п'яти років. 200 студентів з 37 факультетів означають в середньому по 20 осіб на кожному, -- зазначає Никончук. -- Якщо заглянути в приватні навчальні заклади, ми побачимо аналогічну картину. Коли 2000 третьокурсників фармацевтичного напряму розподілені між 20 установами, тоді як в рамках МОЗ існує спеціалізований фармацевтичний університет, чи є сенс у такій освіті? Яка якість підготовки в цих навчальних закладах?

На даний момент кількість абітурієнтів у медичній сфері залишається стабільною, досягнувши приблизно 7-8 тисяч осіб щороку.

Чи можна взагалі виміряти якість

Наразі немає жодних даних, на які можна було б покластися з упевненістю.

Оцінити якість освіти за складанням "Кроку" чи за кількістю студентів неможливо, каже Олена Никончук: "Важливо дивитися загалом на інституційну спроможність навчального закладу поєднати освіту, науку і практику так, щоби бути затребуваним і підготувати конкурентоспроможного фахівця".

Рекламное объявление

Чи свідчить це про те, що більші університети забезпечують якісніше навчання? Не завжди так. Чи можливо однозначно класифікувати навчальні заклади на найкращі та найгірші? Також немає чіткої відповіді.

Напрямок медицини в НАЗЯВО веде Олена Єременко. Каже: "Буваючи від Ужгорода до Харкова, ми розуміємо, що є програми ефективні і неефективні. Є заклади, де в одних програмах все прекрасно, а в інших -- жахливо".

Олена Єременко, заступник голови Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти, відвідала Запорізький державний медико-фармацевтичний університет з робочою поїздкою.

Нова техніка не завжди є панацеєю. Іноді сучасна матеріально-технічна база, про яку говорить Єременко, виглядає так, ніби "людська рука не торкалася": "Жодна кнопка не має подряпин. У жодному з отворів для внутрішньовенних ін'єкцій немає навіть слідів використання. Натомість в іншому закладі обладнання виглядає зношеним і подряпаним, що свідчить про активне використання. Один відомий факультет Міністерства охорони здоров'я не зміг отримати належну акредитацію програми фізичної реабілітації, хоча у них є техніка для цього, адже студенти там так і не ступали".

Якщо це імітація навчання, чому такі програми просто не закрити? Бо це політика. Закрити освітню програму може лише сам університет. НАЗЯВО може відмовити в акредитації. Але тоді будуть проблеми у студентів, яким не видати документ про освіту. Вони виводять на протести з вимогою дати довчитися. І програми тягнуть далі. Тому за всі роки роботи НАЗЯВО відмовило в акредитації за спеціальністю "Медицина" лише 9 разів.

На що слід звернути увагу? Згідно з дослідженнями Єременка, успіх мають ті установи, які рано почали розвивати свої симуляційні центри та активно залучалися до різних проектів: "Навіть у ті часи, коли це не було модним, вони усвідомлювали необхідність створення потужної практичної складової та співпраці з університетськими клініками".

Чи потрібне скорочення

Стислий відповідь — так.

Фото: скрин відео

Ректор Львівського національного медичного університету Орест Чемерис

Кількість студентів зменшується, і це особливо помітно за останні чотири роки, зазначає ректор ЛНМУ Орест Чемерис. "Ситуація з демографією стає все складнішою: населення країни зменшується. Проте наш університет демонструє дещо іншу тенденцію. Це обумовлено кількома факторами, серед яких як питання безпеки, так і наша репутація. ЛНМУ завжди залишається одним з найпрестижніших навчальних закладів України. Протягом 2022-2025 років ми спостерігали стабільно великий потік абітурієнтів, а цього року, як і в цілому по країні, він зріс приблизно на 20%. Якщо минулого року до нас вступило близько 830 першокурсників, то цього вересня ми очікуємо майже тисячу нових студентів у наших аудиторіях."

Коли обмежені ресурси розпорошуються -- і якість може падати. До того ж, рішення про укрупнення можуть бути продиктовані, зокрема, необхідністю економії коштів, додає ректор Орест Чемерис.

Рекламное объявление

Симуляційне навчання є найбільш витратним етапом в освітньому процесі. "Незалежно від кількості учнів, навчальна база повинна відповідати певним стандартам. Деякі методи навчання, зокрема симуляційне, вимагають значних ресурсів. Вони є дорогими, і тут виникає питання щодо доцільності використання одного манекена. Якщо 100 студентів навчаються на одному манекені, і ми умовно інвестували в нього 100 гривень, це виходить по гривні на кожного студента. Однак якщо на манекені займаються лише 10 осіб, то витрати на навчання виявляються в 10 разів більшими," — зазначає ректор Національного медичного університету імені Богомольця Юрій Кучин.

Изображение: ASPI

Ректор Юрій Кучин.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підтверджує LB.ua цю думку: "Якщо симуляційний центр розрахований на 10 студентів, завжди буде звучати критика, що державне фінансування для навчання одного студента є недостатнім".

Інфраструктура має однакову вартість, незалежно від числа студентів. "Адміністративні витрати залишаються незмінними, незалежно від того, чи навчається 20, 200 чи 2000 студентів. Існують основні вимоги, які необхідно виконувати, щоб отримати ліцензію. Зменшення кількості навчальних закладів допоможе зосередити ресурси, які на сьогоднішній день є обмеженими у державному секторі", -- зазначає Кучин.

Отже, об'єднання університетів може позитивно вплинути на якість освітніх послуг, зазначає Орест Чемерис: "Проте в ході цих процесів важливо враховувати матеріально-технічну інфраструктуру, кадровий склад та доступність клінічних баз".

Ось як: три варіанти моделей.

Чи потрібна кожному закладу власна університетська лікарня? Ні, пояснює Никончук. Є варіанти.

Першою університетською лікарнею, подібною до тієї, що в Львові, є заклад, де студенти мають можливість поєднувати теоретичні знання з практичним досвідом у процесі навчання.

Image source: mededu.org.ua

Гендиректорка Центру якості освіти МОЗу Олена Никончук

"На нашу думку, потужний медичний університет повинен мати 5000 студентів та власну університетську лікарню. Проте деякі з 15 навчальних закладів Міністерства охорони здоров'я не відповідають цій концепції. Ще понад 50 інших навчальних установ, що готують медичних працівників, відстають ще більше," -- зазначає Никончук.

Міністр Віктор Ляшко в інтерв’ю LB.ua детально розкриває своє бачення, використовуючи як приклад експериментальний проект університетської лікарні у Львівському національному медичному університеті. "Які переваги це надає? Існуюча практика в інших вищих навчальних закладах свідчить про те, що є факультет хірургії та окремі відділення. Однак, на жаль, часто виникає ситуація, коли керівник кафедри не займається практичною діяльністю або вже залишив її, внаслідок чого технології, що викладаються, стають несумісними з тим, що застосовується в клінічній базі. Наша мета полягає в інтеграції цих процесів, щоб практикуючі хірурги також могли вести навчання."

Другий варіант для навчальних закладів, які готують майбутніх медиків -- співпраця з багатопрофільною клінікою, яка забезпечить щонайменше 80% клінічних навичок.

Рекламное объявление

Третій варіант — це спеціалізовані клінічні бази, які займаються напрямками, що не охоплюються університетською лікарнею.

"Вони не можуть бути розпорошені, як зараз", -- додає Никончук.

Основне — забезпечення надійного доступу до освіти.

"Навіть якщо у закладі немає власного апарата МРТ, щоб на ньому навчати, доступ для навчання треба забезпечити. А в який спосіб -- шляхом купівлі, експлуатації у своїй університетській лікарні чи через договір із медзакладом, -- вже інше питання", -- каже Кучин.

Фото: facebook/Клінічна мамологія

Практичні тренування студентів Національного медичного університету імені Богомольця в Київському міському клінічному онкологічному центрі.

Чи дійсно відбудеться скорочення?

У майбутньому так, однак шлях буде нелегким. Наразі ліцензію на освітню діяльність видає Міністерство освіти і науки, і виконати його вимоги досить просто, зазначає Никончук. Але анулювати ліцензію – це зовсім інша справа. Тому процес скоріше нагадуватиме "танці" не стільки навколо закриття навчальних закладів, скільки навколо їх об'єднання та укрупнення. Ймовірно, буде враховано: скільки студентів вже навчається, де розташована сильніша матеріально-технічна база, які клінічні бази доступні та хто викладає.

Які коментарі Міністерство освіти і науки надає щодо можливого скорочення? Як повідомляє LB.ua, відомство співпрацює з Міністерством охорони здоров'я для формування спільної позиції. До кінця 2027 року планується затвердження особливих умов ліцензування для регульованих спеціальностей, які встановлять підвищені вимоги до вищих навчальних закладів, що готують медичних працівників, з урахуванням європейських директив і національних стандартів. Після введення нових європейських стандартів і рекомендацій щодо якості вищої освіти, які очікуються приблизно в кінці 2027 року, будуть оновлені та посилені акредитаційні вимоги.

"Сфера підпорядкування ролі для нас не має значення. Якщо виш може ефективно інтегрувати три ключові елементи – освіту, науку та практичний досвід – це є великим досягненням. Важливо розуміти, що кількість студентів не є індикатором якості; справжнім критерієм є рівень їхньої підготовки," – зазначає Олена Никончук.

Image source: mphu.edu.ua

Практичне навчання з дитячої стоматології для студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету за напрямом 'Стоматологія'.

Що говорить міністр охорони здоров'я про можливе зменшення чисельності?

В інтерв'ю LB.ua міністр Віктор Ляшко зазначив, що існує намір зменшити кількість місць для підготовки майбутніх медичних працівників, проте "не йдеться про зменшення кількості місць за державним замовленням".

Цього місяця ми плануємо важливу зустріч з усіма ректорами медичних факультетів. Наше завдання – обговорити, яку роль освіта відіграватиме в системі охорони здоров'я у 2035-2040 роках. Адже якщо ми не будемо враховувати майбутні потреби, то наші зусилля як керівників будуть марними. Можливо, доцільніше зменшити кількість медичних університетів, але водночас збільшити державне замовлення та підвищити кваліфікацію викладачів для забезпечення якісної освіти. Паралельно з цим, необхідно вирішити питання медичних факультетів при традиційних університетах, яких є досить багато.

Изображение: Зоряна Стельмах

Віктор Ляшко, глава Міністерства охорони здоров'я України.

На думку Віктора Ляшка, наявність 5000 студентів у одному університеті забезпечує його фінансову стабільність і можливість впровадження сучасних технологій. Проте ці 5000 не обов'язково мають складатися виключно з медичних спеціальностей — це можуть бути представники різних факультетів.

"Університети, які живуть тільки в сьогоденні, не шукають потенційного здобувача освіти за межами нашої країни, самі деградують, - продовжує Віктор Ляшко. - Вони очікують, що міністр буде їм приводити студентів? Так не повинно бути. Якщо ви попросили фінансову автономію, господарську автономію, якщо міністр не може втрутитись у вибори ректора, призначити ректора, то дайте результат. Давайте подивимося на Чехію. Аналогічний вони переживали етап. Після цього прийняли рішення залучати іноземних студентів на навчання. І так поповнювали кадровий запас. Якщо подивитись на Велику Британію, яку ми брали за модель, коли робили реформу, то в них тільки 30% лікарів здобули освіту в Великій Британії. 70% приїхали з країн Європейського Союзу і поза межами ЄС. У мене буде жорстка розмова з ректорами. Після цього готовий йти і до Сергія Бабака, і до Михайла Радуцького, і пропонувати певні зміни".