Фінанси великої політики: чому проміжні вибори в США виявилися найдорожчими за всю історію.

Проміжні вибори у Сполучених Штатах у 2026 році можуть виявитися найвитратнішими в історії нації. Згідно з оцінками незалежної організації OpenSecrets, що займається моніторингом фінансування політичних кампаній, сукупні витрати кандидатів та зовнішніх політичних груп можуть досягти 11,9 мільярда доларів.

Найбагатша людина планети, Ілон Маск, витратила рекордні суми на підтримку республіканців — щонайменше 445,77 мільйонів доларів, згідно з інформацією Федеральної виборчої комісії США станом на 29 жовтня. На президентські та конгресові вибори 2024 року його витрати становлять 242,6 мільйона доларів.

У Сполучених Штатах особи, які прагнуть обратися на політичні посади, мають можливість залучати фінансові ресурси для підтримки своїх виборчих кампаній, а також для демонстрації рівня своєї популярності серед населення. Законодавство, що регулює фінансування виборчих кампаній, встановлює правила щодо того, хто може робити внески, їхній розмір і порядок звітності про ці фінансові надходження, варіюється як на рівні окремих штатів, так і на федеральному рівні, як зазначає Caltech Science Exchange.

Зібрані кошти кандидати і партії використовують на агітацію та рекламу. Загалом виборчі штаби можуть залучати кошти від фізичних осіб, комітетів політичних партій та комітетів політичної дії (PAC). Корпорації, організації працівників, що мають членів, не можуть робити прямі внески у федеральні виборчі кампанії, натомість можуть робити внески до PAC та Super PAC. Саме із діяльністю Super PAC оглядачі пов'язують зростання витрат від одних виборів до інших - з 4,12 млрд доларів у 2016 році до орієнтовно 11,9 млрд цьогоріч, пише Al Jazeera.

PAC та Super PAC: які основні відмінності?

Відмінність між PAC і Super PAC полягає в тому, що в першому випадку існують обмеження на розмір внесків, і ці організації можуть безпосередньо співпрацювати з кандидатами та політичними партіями. Натомість Super PAC мають можливість отримувати необмежені внески, проте їм заборонено робити прямі фінансові внески в кампанії та координувати свої дії з кандидатами та їх командами.

Опоненти даної системи стверджують, що найбільші фінансові донори, інвестуючи десятки мільйонів доларів у кампанії окремих кандидатів, здатні значною мірою впливати на політичні рішення, які ці кандидати можуть ухвалити, якщо отримають перемогу на виборах.

"Корпорації та їхні керівники спрямовують десятки мільйонів доларів на підтримку бажаних для них кандидатів, водночас домагаючись урядової політики, яка сприятиме зростанню їхніх прибутків, - зазначає ліберальний дослідницький центр Brennan Center for Justice. - Водночас американці дедалі більше переймаються проблемою корупції. Незалежно від партійної приналежності, переважна більшість громадян вбачає у масштабних виборчих витратах прояв корупції".

У той же час традиційні аналітичні установи стверджують, що Super PAC відіграють важливу роль у американській демократії, захищаючи свободу політичного висловлювання, підтримуючи різноманітність кандидатів і збільшуючи обізнаність виборців.

Згідно з дослідженнями, великі інвестиції в негативну рекламу ведуть до підвищення обізнаності виборців і стимулюють їхню активність на виборах. Найбільше вигоду від цього отримують ті, хто на початковому етапі кампанії мав найменше інформації, зазначає аналітичний центр Cato Institute.