На "забутих богом" замерзлих вулканах миші живляться рослинами, які містять отруйні речовини, стверджують науковці.

Саме так вони виживають в умовах, які вважалися непридатними для життя.

Дослідники виявили, як миші здатні виживати на значних висотах вершин сплячих льодових вулканів в Андах. Ці тварини населють територію на висоті 1,6 кілометра вище найвищого населеного пункту планети. У цьому регіоні повітря має низьку щільність, температура характеризується екстремальними холодами, а пустельна екосистема викликає серйозну дефіцитність води та рослинності, повідомляє Live Science.

"Для альпініста, який досягнув вершини цих гір, сама ідея про те, що в таких безлюдних, покинутіх природою місцях можуть існувати тварини, просто захоплює дух," -- зазначив Джей Сторц, професор біології в Університеті Небраски-Лінкольн.

У 2020 році Шторц став керівником команди альпіністів-дослідників, які виявили андських вухатих мишей (Phyllotis vaccarum) на неймовірній висоті 6739 метрів. Ці гризуни були знайдені на вершині вулкана Льюльяйльяко, який є найвищим сплячим вулканом у світі і розташований на межі Аргентини та Чилі.

В рамках нещодавно проведеного дослідження науковці виявили біологічні процеси, які забезпечують екстремальне виживання цих мишей. Як зазначають дослідники, ці миші виробили ряд адаптацій, що дозволяють їм виживати на великих висотах, включаючи здатність споживати рослини, які зазвичай вважаються отруйними.

До виявлення цих мишей вчені вважали, що ссавці можуть вижити лише на висоті до 5500 метрів над рівнем моря. Але ці тварини побили рекорд, хоча вони чудово почуваються й на менших висотах.

"Однією з дійсно вражаючих характеристик цього виду є його здатність існувати на надзвичайно різних висотах — від рівня моря в пустельних районах північного Чилі до вершин найвищих Андських гір," — зазначив Шторц.

З 2020 по 2023 рік вчені вивчали представників цього виду на низьких, середніх і високих висотах. Дослідники піднімалися в гори й встановлювали пастки для відлову мишей. За словами Шторца, добре акліматизований альпініст може витримувати такі висоти протягом дуже короткого періоду, але умови "абсолютно несумісні з довгостроковим виживанням людини".

Дослідники проводили лабораторні експерименти, щоб вивчити, як миші адаптуються до умов холоду та високого атмосферного тиску, а також секвенували їх генетичний матеріал. В результаті вони виявили численні приклади локальної адаптації до різних висот. Наприклад, миші, що живуть на великих висотах, демонстрували кращу здатність підтримувати свою температуру тіла та рівень кисню в порівнянні з тими, що були зібрані з нижчих регіонів.

Окрім того, науковці виявили генетичні модифікації у високогірних мишей, що дозволяють їм ефективніше перетравлювати їжу та нейтралізувати потенційно небезпечні рослини. Ця унікальна адаптація сприяє тому, щоб миші могли забезпечувати себе необхідною їжею в умовах вулканічних територій, які мають обмежене рослинне покриття.

Дослідники також виявили, що високогірні миші були набагато активнішими вдень, можливо, через відсутність хижаків і вищі температури в ці години. Але, незважаючи на локальні адаптації, миші були генетично схожими на всій території свого високогірного ареалу. Усі популяції мишей перекривалися, що запобігало ізоляції високогірних особин або їхній істотній відмінності від низькогірних родичів.

Нещодавно дослідники повідомили про вулкан в Антарктиді, що вивергав кристали золота в атмосферу.