На обличчях людей з'являються клопи: ці створіння еволюціонували, щоб пристосуватися до життя в такому середовищі.

Декілька десятків з цих істот зараз перебувають на вашій шкірі, і нещодавно вчені з'ясували, що вони, ймовірно, починають взаємодіяти з людьми на новому рівні.

Багато людей на планеті навіть не здогадуються про те, що їхні тіла є домом для кліщів, які значну частину свого короткого існування проводять, втискаючись головою вперед у волосся, особливо на обличчі, повідомляє Science Alert.

Крім того, люди виступають єдиним середовищем для Demodex folliculorum: ці мікроскопічні паразити з'являються на світ, живляться, розмножуються та закінчують своє життя прямо на нашій шкірі. Уся їхня життєва драма проходить в контексті споживання мертвих клітин епідермісу, перш ніж вони відійдуть з цього світу.

Попередні дослідження вказують на те, що D. folliculorum надзвичайно залежить від людини для свого існування, що свідчить про їх еволюційний перехід від ектопаразитів до облігатних симбіонтів. Інакше кажучи, вважається, що ці мікроскопічні кліщі поступово інтегруються в людське тіло, стаючи настільки адаптованими до його умов, що не здатні виживати поза ним.

У ході дослідження вчені провели секвенування геномів цих кліщів. Результати показали, що їхнє існування в середовищі, орієнтованому на людину, може спричиняти зміни, яких не спостерігається в інших видів кліщів. За словами співавторки дослідження, біологині Алехандри Перотті з Університету Редінга, вони разом із колегами виявили, що у цих кліщів інше розташування генів частин тіла порівняно з іншими подібними видами через їхню адаптацію до захищеного життя всередині пор. Вважається, що ці зміни в їхній ДНК призвели до деяких незвичайних особливостей будови тіла та поведінки.

За інформацією дослідників, D. Folliculorum — це маленькі організми, які живляться виключно відмерлими часточками людської шкіри. Їхній життєвий цикл триває приблизно три тижні, протягом яких вони постійно займаються пошуками їжі.

Відомо, що ці паразити активні лише вночі, повільно та неприємно переміщуючись по шкірі в пошуках їжі та партнера. Згодом вони повертаються у темряву волосяних фолікулів. Довжина тіла кліщів становить приблизно три міліметри, і їх витягнуте, схоже на ковбасу, тіло дозволяє їм легко проникати у волосяні фолікули людини.

Зазначимо, що через відсутність природних загроз, конкуренції та обмежену взаємодію геном кліщів був зведений до найнеобхідніших елементів. Наприклад, вчені з'ясували, що кожна нога кліща приводиться в рух лише трьома одноклітинними м'язами, а їхні тіла містять мінімальну кількість генів, що кодують білки. Простими словами, у кліщів залишилося лише те, що необхідно для виживання. Це найменша кількість генів, яка коли-небудь спостерігалася у ширшій групі споріднених видів.