Повільні істоти здійснили неймовірне — вони виявили спосіб зупинити процес старіння. Розкрито секрет, який пояснює, як їм це вдається.

Вивчення довело, що тихоходки ефективно протидіють старінню — і тепер ми нарешті зможемо зрозуміти, яким чином їм це вдається.

Тихоходки, або ж "водяні ведмеді" та "моховисті поросята", безсумнівно, належать до найчарівніших мікроскопічних істот, які існують на Землі та, можливо, за її межами. Ці мікроорганізми вражають своєю незламною жагою до життя: їх відправляли в космос, піддавали різноманітним формам радіації, а також екстремально високим і низьким температурам. І, незважаючи на всі ці випробування, "водяні ведмеді" змогли вижити, зауважує Science Focus.

Ці крихітні істоти вже мали досвід подорожей на Міжнародну космічну станцію. Більш того, вчені навіть відправляли тихоходок у вакуум космосу. Залишені на кілька днів без повітря, води та захисту від сильного сонячного випромінювання, вони, на диво, почувалися досить добре. Тепер дослідники зосередилися на з'ясуванні причин такої вражаючої стійкості цих малих тварин.

Дослідження показують, що ситуація стає критичною, коли тихоходки впадають у екстремальну форму сплячки -- криптобіоз, під час якої вони висихають і призупиняють свій метаболізм. Однак, коли умови поліпшуються і з'являється вода, тихоходки відновлюють водний баланс і продовжують свою діяльність, ніби нічого й не сталося.

Протягом тривалого часу дослідники намагалися розкрити загадку тихоходок, і нещодавно багато елементів цієї складної задачі почали складатися в єдину картину. Наприклад, стало відомо, що білок, що носить назву "Dsup", взаємодіє з їхньою ДНК, забезпечуючи їй захист від радіаційного впливу, немов молекулярний щит.

В іншому дослідженні вчені зі Штутгартського університету виявили докази, що підтверджують так звану гіпотезу "Сплячої красуні". Ідея полягає в тому, що в стані спокою тихоходки можуть не тільки призупиняти свій метаболізм, а й свої біологічні годинники.

Дослідження виявили, що тихоходки, які періодично піддавалися заморожуванню, в стані неспання мали вдвічі довше життя порівняно з контрольною групою, що залишалася активною. Варто зазначити, що в їхньому природному середовищі ці мікроскопічні істоти можуть бути активними лише протягом кількох місяців, але здатні продовжувати своє існування на десятиліття, впадаючи в сплячку в умовах, що не сприяють їхньому розвитку.

Дослідження, проведене в 2024 році, розкриває нові аспекти життя нещодавно виявленого виду тихоходок Hypsibius henanensis. Науковці виявили, що цей вид має ген, який відповідає за виробництво пігментів, званих беталаїнами, які здатні протистояти негативному впливу ультрафіолетового випромінювання.

Дослідники змогли отримати нові відомості про білок, що сприяє швидшому відновленню ДНК у тихоходок. Наступним етапом роботи стане вивчення, чи надають ці білки захист усім 1300 відомим видам тихоходок.