По обидва боки Анд капібари населяли пустелю Атакама 8,8 мільйона років тому.

Палеонтологи знайшли в пустелі Атакама в Чилі зуб давньої капібари віком 8,8 мільйона років. Знахідка свідчить, що тоді цей регіон був значно вологішим, ніж сьогодні.

Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.

Фрагмент третього верхнього корінного зуба належав вимерлому роду капібар Cardiatherium. Його виявили у пісковику формації Баїя-Інглеса, яка сформувалася в пізньому міоцені.

Це найдавніший відомий доказ існування капібар на території Чилі та одна з найстаріших скам'янілостей цих тварин. Сьогодні капібари живуть біля водойм і залежать від постійного доступу до води, тому їхня присутність у сучасній Атакамі, одному з найсухіших місць планети, була б практично неможливою.

Проте науковці також виявили інші докази, що свідчать про те, що 8,8 мільйона років тому ця територія була вологим середовищем. У тих же осадових шарах були знайдені залишки прісноводних риб та гавіалів, а також фітоліти — мікроскопічні кремнеземні частинки, які формуються в рослинному матеріалі.

За видами фітолітів науковці визначили, що в регіоні могли рости пальми, імбирні та інші квіткові рослини. Це вказує на наявність прісної води та рослинності, достатньої для існування популяцій капібар.

Досі вважалося, що Атакама залишалася пустелею протягом близько 40 мільйонів років. Проте нові відкриття, разом із іншими викопними залишками, ставлять під сумнів думку про постійну посушливість цього регіону на таку тривалу епоху.

Вчені активно досліджують, яким чином капібари опинилися з обох сторін Анд. У міоценовий період ці гори становили значний бар'єр між східною та західною частинами Південної Америки. Дослідники припускають, що ці тварини могли переміщатися не через Анд, а завдяки мережі вологих територій на півночі континенту.

Цей артефакт сприяє відновленню історії кліматичних умов Атакам і дозволяє дослідити, яким чином пустельні екосистеми еволюціонували протягом мільйонів років.