Маючи діаметр в 40 копій Землі, пляма на Сонці здатна викликати надзвичайно потужні спалахи.
Сонячна пляма, яка була зареєстрована в 1947 році, мала діаметр, що в 40 разів перевищував розміри нашої планети. Вчені вважають, що плями подібних розмірів здатні викликати надзвичайно потужні сонячні спалахи.
Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.
Сонячні спалахи є потужними викидами випромінювання, які виникають під час різких змін магнітного поля Сонця. Найсильніші з них вивільняють величезну кількість енергії.
Водночас астрономи спостерігали на інших зорях, схожих на Сонце, так звані суперспалахи. Вони можуть бути у сотні або навіть тисячі разів потужнішими за найсильніші спалахи, які досі безпосередньо фіксували на Сонці.
Вчені з Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка в Німеччині вирішили дослідити, чи може наше Сонце генерувати аналогічні явища. Для цього вони провели аналіз 300 найбільш інтенсивних сонячних спалахів, зафіксованих у період з 2010 по 2016 рік.
Вчені порівняли енергію спалахів із розмірами активних ділянок Сонця, де відбуваються сильні магнітні процеси. Часто в таких областях утворюються сонячні плями, які виглядають як темні ділянки на поверхні світила.
Дослідники потім вивчили історичні записи про найбільші сонячні плями, що спостерігалися протягом останніх приблизно 400 років. Зокрема, вони акцентували увагу на плямі, яка була зафіксована у 1947 році. Ця пляма займала близько 0,6% поверхні видимого Сонця і мала діаметр, що приблизно у 40 разів перевищував діаметр Землі.
За розрахунками дослідників, така велика пляма теоретично могла б стати джерелом спалаху, енергія якого відповідає нижній межі суперспалахів, які спостерігали на інших зорях.
"Наше Сонце має потенціал для суперспалахів", -- зазначила астрофізикиня Наталі Кривова. За її словами, воно здатне створювати величезні сонячні плями, які за певних умов можуть стати джерелом надзвичайно потужних викидів випромінювання.
Науковці також пов'язують можливість таких явищ із надзвичайними сонячними подіями, про які свідчать аналізи кілець дерев. У них виявляють сліди радіаційних сплесків, значно сильніших за ті, що люди безпосередньо спостерігали за допомогою сучасних приладів.
Дослідники припускають, що супервспалахи могли бути причиною деяких таких подій. Водночас для цього потрібні певні умови, зокрема можливість високоенергетичних частинок вирватися з магнітного поля Сонця.
Автори даного дослідження підкреслюють, що їхня робота не встановлює ймовірність або частоту виникнення суперспалахів. Вона лише демонструє максимальний рівень енергії, який можуть досягати спалахи, асоційовані з найбільш масштабними сонячними плямами.
Сильні сонячні бурі здатні впливати на супутникові системи, навігаційні технології, зв'язок та інші елементи інфраструктури. У зв'язку з цим, науковці мають намір провести більш глибоке дослідження взаємодії великих сонячних плям і тих магнітних умов, які можуть сприяти появі надзвичайно потужних спалахів.