Священна війна РПЦ: Остання праця патріарха Кирила узаконює вбивство як частину духовної практики.

Наприкінці липня Московська патріархія презентувала нову книгу свого предстоятеля, яка викликала широкий резонанс у суспільстві. Це видання на 240 сторінок з твердою обкладинкою та витисненим текстом має ціну близько 750 рублів. Книга під назвою "Війна за межами видимих причин і наслідків" нагадує філософський трактат. Вона складається з вступної частини та 16 розділів, один з яких присвячений "расовому аспекту війни" — 26 сторінок, що розглядають расу в контексті релігійної організації, яка позиціонує себе як християнська. Видання випущене з грифом "за благословенням святішого", головним редактором є єпископ Балашихнський, а вікове обмеження встановлено на рівні 12+.

Анотація видавництва зазначає, що ця книга аналізує метафізичні аспекти війни, зосереджуючи увагу на таких поняттях, як жертовність, героїзм, патріотизм і тріумф, розглядаючи їх через "унікальну призму духовного сприйняття". У творі обговорюються питання спокути, значення війни, метафізичні межі та цілі Московії, а також расові аспекти. Відповідно до авторських поглядів, результат війни визначає Божественне, тоді як перемогу здобуває той, хто перебуває на стороні світла. Російський народ, наділений внутрішньою силою, має бути переможцем. Автор представляє вбивство як частину духовної практики, а війну — як спосіб очищення від гріхів. У цьому ракурсі, вбивство в сусідній державі постає як духовна практика, тоді як подібні трактування в інших релігіях могли б розглядатися як терористичні настанови. Головна різниця полягає в способі подачі: агресія з одного боку — це книга з обкладинкою та цінником, з іншого — тероризм.

Ознайомтесь також: Рубікон для Цезаря: Як нехтування законами призводить до занепаду держави.

Структура і наповнення книги: від філософських основ до расових концепцій.

Зміст книги можна розглядати як маршрут. Перші 30 сторінок написані у метафізичному, церковному ключі, містять цитати з Євангелія про єдиного Бога та пізнання істини. Будь-який священник, ймовірно, не заперечив би проти цих сторінок. Однак, поступово текст переходить до "спокутного значення війни" (63 сторінка), де поняття любові до ближнього трансформується у дозвіл на вбивство. Далі йдуть тези про перемогу на межі неможливого, боротьбу зі злом, і, нарешті, "расовий аспект".

Тривожить той факт, що 26 сторінок присвячено расовим питанням, що майже дорівнює кількості сторінок, які описують власну церкву. Хоча конкретний зміст розділу про расу поза Москвою поки що невідомий, анотація вже натякає на те, що "русский народ має силу перемагати і зобов'язаний бути переможцем". Це може свідчити про уявлення, що певна раса (російський народ) має вроджену здатність до перемоги у війнах. Така ідея, що виникла ще за імперських часів, поєднує уявлення про зверхність одного народу з релігійним обґрунтуванням. Коли на 213 сторінці книга називає війну "священною", це поєднує тези про "народ, що з народження правий" та "його війну, що від початку свята".

У книзі Україна згадується лише на 195 сторінці, всього за 45 сторінок до її завершення, займаючи менше простору, ніж питання раси. Останній розділ, під назвою "Священна війна", який розпочинається на 213 сторінці, є кульмінаційною точкою твору, навколо якої, ймовірно, і відбувалося його написання. Інформація про тираж книги відсутня на сайті видавництва, що може свідчити про плани на масову закупівлю через державні органи.

Історичний фон: від проповіді Кирила до "священної війни"

Ця книжка логічно продовжує процес, який розпочався з перших днів повномасштабного вторгнення. 6 березня 2022 року, в Прощену неділю, патріарх Кирило у своїй проповіді пояснював причини конфлікту, вказуючи на відмову від західних цінностей, і згадав про гей-паради як приклад випробування на лояльність. Він також підкреслив "метафізичний аспект" цього конфлікту, в якому фізичний вимір займає другорядне місце.

В кінці вересня 2022 року, на фоні мобілізаційних заходів в Україні, Кирило виступив з промовою, в якій порівняв загибель солдата, що виконує свій військовий обов'язок, з актом самопожертви заради інших. Він стверджував, що така смерть очищає від усіх гріхів. Це фактично означає пропозицію про індульгенцію для тих, хто бере участь у війні, незважаючи на вчинені ними злочини.

У березні 2024 року на Всесвітньому руському народному соборі війна проти України вперше була офіційно названа "священною". Тоді ж Росію проголосили захисником світу від "сатанізму" Заходу, а територію України визначили як зону виключного впливу Московії. Нова книга патріарха Кирила збирає всі ці тези, надаючи їм статусу вчення.

Висновок: Релігія як інструмент пропаганди

Книга РПЦ, що трактує війну як "священну" та включає "расовий аспект", руйнує основи християнства, яке не поділяє людей за походженням. Видання знімає останню маску з Московського патріархату, який діє як Міністерство пропаганди, використовуючи неперевірені обіцянки про загробне життя для маніпуляцій. Структура, що видає такі тексти, перебуває поза межами християнського поля. Вона не зацікавлена у мирі, адже мир у її системі координат означає поразку. Найнебезпечнішим у цій книзі є спокійний, акуратний тон, що вбирає виправдання насильства у словник милосердя. Він дозволяє людині, читаючи про подвиг та жертовність, отримати дозвіл вбивати з чистою совістю. Це форма виправдання насильства, що нагадує механізми, які використовувалися для обґрунтування злочинів у XX столітті.

Читайте також: Череп циклопа: загадка, творчість та наукові дослідження.