У залишках динозавра, що налічує 115 мільйонів років, вперше було знайдено сліди крові.

Відкриття з Бразилії спонукає науковців переосмислити традиційні погляди та може дати підказки щодо потенційних місць для пошуків життя за межами нашої планети.

Міжнародна команда палеонтологів виявила в скам'янілостях давнього ящера рідкісні молекули, які, за поширеною думкою, не здатні вціліти впродовж мільйонів років. Про це повідомляє Popular Science.

Палеонтологи регулярно натрапляють на викопні кістки динозаврів, а часом знаходять їхні сліди чи шкаралупу яєць. Зрідка вдається побачити навіть відбитки шкіри або пір'я давніх тварин. Утім, збереження решток на рівні окремих клітин науковці довго вважали нереальним.

Тепер дослідники підтвердили, що в скам'янілостях динозавра віком 115 мільйонів років збереглися цілі біомолекули та мінералізовані червоні кров'яні тільця. Як йдеться у роботі, схожі припущення висловлювали й раніше, але цій команді вперше вдалося хімічно виявити гем. Це сполуки крові, які відповідають за перенесення кисню.

"Це дійсно важливе відкриття. Отримані результати ставлять під сумнів старі теорії, які стверджують, що деякі біомолекули, такі як гемоглобін, не здатні зберігатися протягом мільйонів років," - прокоментувала співавторка дослідження, хімік Кліті Гріс з Університету Кертіна в Австралії.

Згідно з дослідженнями вчених, в кістках кінцівок молодого аратазавра виявили залишки крові. Цей динозавр був відкритий ще в 2008 році і належав до групи тероподів. Він мешкав на початку крейдового періоду в регіоні, який сьогодні є північно-східною частиною Бразилії. Аналіз скам'янілостей показує, що довжина цієї істоти перевищувала 3 метри, а вага становила близько 34 кілограмів. Оскільки ящір був ще молодим, є ймовірність, що в дорослому віці його розміри були б значно більшими.

Автори дослідження зазначають, що палеонтологи провели детальний аналіз тонких зрізів скам'янілостей і виявили в них мінералізовані компоненти еритроцитів, а також унікальний оксид марганцю, відомий як гаусманіт. Саме завдяки йому вдалося зберегти структуру гему — молекули у формі кільця, що містить залізо і взаємодіє з різними білками, зокрема гемоглобіном. Окрім цього, гаусманіт також захистив інші біомолекули, серед яких амінокислоти колагену. Дослідники припускають, що збереження решток могло бути можливим лише в умовах, коли тіло тварини швидко закривалося під шаром ґрунту в середовищі з високим вмістом мікробів і низьким рівнем кисню.

Згідно зі словами Гріс та її команди, це відкриття створює нові горизонти для молекулярної палеонтології. Наступні дослідження можуть сприяти глибшому розумінню еволюції кровоносної системи, механізмів обміну речовин у динозаврів та рівня активності давніх істот.

Науковці підкреслюють, що наслідки цього відкриття можуть бути значно ширшими, ніж просто наша планета. Якщо ці тендітні молекули здатні витримувати мільйони років у екстремальних умовах, то подібні ознаки життя можуть, теоретично, зберігатися і в інших куточках Всесвіту.

Детальніше про динозаврів

Раніше ми писали, що в американській формації Гелл-Крік знайшли майже цілий скелет "пекельної курки" Джеймса, першого відомого динозавра, який харчувався переважно фруктами. Комп'ютерна томографія черепа показала, що за будовою він найбільше нагадує череп сучасних папуг. Ящір важив близько 15 кілограмів і, ймовірно, полюбляв плоди з кісточками на кшталт вишень і персиків.

Вас можуть зацікавити й інші новини: