Без першого глотка. Запах кави здатен підвищити настрій – це підтвердило наукове дослідження.

Аромат щойно завареної кави протягом п'яти хвилин продемонстрував здатність знижувати відчуття втоми, тривожності та негативних переживань серед молоді. При цьому частота серцевих скорочень залишалася незмінною.

Цю інформацію повідомляє видання Science Alert.

Вчені з Фармацевтичного університету Сьова в Японії вирішили дослідити, чи здатен сам запах кави вплинути на емоційний стан та діяльність мозку. У дослідженні взяли участь 20 студентів у віці від 20 до 29 років. Учасники знаходились поруч із ароматом свіжозвареної кави, проте не вживали її.

Для експерименту вчені заварили 20 грамів меленої кави 400 мілілітрами води температурою 85 °C. Напій поставили приблизно за 50 сантиметрів від учасників, які протягом п'яти хвилин просто дихали повітрям із запахом кави.

Перед і після експерименту учасники проходили анкетування, яке дозволяло їм оцінити рівень втоми, напруження, тривожності, пригніченості, гніву, енергійності та розгубленості. У той же час, дослідники фіксували електричну активність мозку за допомогою ЕЕГ та контролювали серцеву діяльність.

П'ять хвилин після початку аромату кави спостерігалося зниження загального рівня негативних емоцій. Учасники дослідження зазначали про зменшення відчуття втоми, напруженості, тривоги, розгубленості, депресії та печалі. Деякі з цих змін залишалися статистично істотними навіть після повторної перевірки отриманих даних.

Проте відчуття енергії не стало значно сильнішим. Іншими словами, аромат кави, згідно з результатами цього дослідження, більше асоціюється зі зниженням негативних емоцій, ніж із раптовим збільшенням енергії.

Вчені також зафіксували легке збільшення індексу розслаблення, який був розрахований на основі даних про активність мозку. Проте це не свідчить про те, що дослідники змогли підтвердити фізіологічне розслаблення мозкових процесів.

Сам індекс є розрахунковим показником, а його абсолютна зміна була невеликою. Тому автори не можуть стверджувати, що запах кави безпосередньо "розслабляє мозок".

Функціонування серця під час експерименту залишалося майже незмінним. Як частота серцевих скорочень, так і варіабельність ритму не продемонстрували статистично значущих відмінностей.

У окремих учасників покращення емоційного стану не завжди відповідало змінам у мозковій активності. Це свідчить про те, що науковці не змогли виявити єдиний механізм, який би одночасно пояснював усі спостережувані реакції.

Науковці припускають, що певну роль можуть відігравати асоціації із запахом кави. Нюх тісно пов'язаний із ділянками мозку, які беруть участь у формуванні емоцій і спогадів. Запах кави може асоціюватися з ранком, відпочинком, спілкуванням або очікуванням кофеїну.

Аналогічний ефект був зафіксований у іншому дослідженні. У 2018 році учасники, які вдихали аромат, схожий на запах кави, демонстрували вищі результати у виконанні аналітичних завдань. Дослідники висунули гіпотезу, що на результати могли впливати очікування та вже сформовані асоціації.

Однак нове дослідження має суттєве обмеження: у ньому не було контрольної групи. Вчені не порівнювали запах кави з відсутністю запаху або іншим ароматом.

Тому неможливо точно сказати, що саме кава спричинила зміни. Настрій учасників міг покращитися просто через п'ять хвилин спокійного відпочинку, звикання до лабораторії або очікування позитивного ефекту від кави.

Дослідження також зосередилося лише на 20 молодих студентів. Автори не провели регулярного моніторингу, як часто ці студенти вживають каву, наскільки їм подобається аромат цього напою та які в них є сподівання щодо нього.

Дослідники зазначають, що для підтвердження результатів потрібні масштабніші рандомізовані експерименти. У них можна було б порівняти аромат кави з нейтральним середовищем та іншим знайомим запахом, а також врахувати звички й уподобання учасників.