Дієта з пінопласту. Вчені виявили, що гриби, які мешкають у шлунках гусені, можуть ефективно розкладати полістирол.

Біохімік Флавіо Енріке Сілва з Федерального університету Сан-Карлуса (Бразилія) виявив у кишківнику бавовникової совки чотири види грибів, здатних біологічно розкладати полістирол.

Цю інформацію розповсюдило видання Science Daily.

На початку дослідження личинок бавовникової совки (Helicoverpa armigera) годували спіненим полістиролом (EPS), матеріалом, з якого виготовляють кавові стаканчики, ізоляційні матеріали для холодильників та упаковку для електроніки. Протягом семи днів одна група гусениць отримувала тільки EPS, інша – стандартний лабораторний корм, а третя – комбінацію обох у співвідношенні 50 на 50.

З кишечника личинок було виділено чотири види грибів: Aspergillus, Talaromyces та два види Penicillium, які були перетворені в нову форму полістиролу.

"У гусені, яка отримувала EPS, виявлено значно більше Aspergillus, Trematosphaeria, Metarhizium та Talaromyces, порівняно з тими, хто не отримував EPS, зазначають Сілва та його команда. — При змішаному харчуванні ми помітили зростання популяцій дріжджів Cryptococcus і Malassezia."

Пінопласт розчинили в ксилолі та висушили до гладенької плівки без повітряних пор, на якій легко помітити будь-які зміни. Гриби росли на ній 60 днів. Знімки електронного мікроскопа, зроблені після змивання грибів, показали порожнини, витравлені в плівці. Найпомітніший результат дав Talaromyces: він пробурив у пластику отвори, у які, схоже, проникали його гіфи. Контрольні зразки, не засіяні спорами, залишилися гладенькими.

"Якщо гриб зміг рости на цій плівці, то тому, що використовував її як джерело вуглецю, тобто як джерело їжі", -- пояснює Сілва.

Втім, автори не можуть з упевненістю сказати, чи гриби перетравлюють пластик, чи подрібнюють його на дедалі менші фрагменти і які побічні продукти при цьому утворюються. Невідомо й скільки пластику гриби зруйнували за два місяці, тож оцінити їхню ефективність наразі неможливо.

Виробництво полістиролу постійно збільшується, і до 2034 року його обсяги можуть досягти 62 мільйонів тонн. Досі не існує ефективного методу його переробки, тому значна частина пінопласту виявляється на звалищах. Хоча деякі мікроби та комахи вже продемонстрували здатність розкладати пластик, їхній вплив на вирішення проблеми відходів залишається обмеженим.

Результати дослідження були представлені у виданні BMC Microbiology.