Інженер завтрашнього дня: Штучний інтелект не зможе замінити талановитого розробника, але трансформує вимоги до цієї професії.

Сьогоднішня ІТ-індустрія нагадує будівельний майданчик, на якому раптово з'явився потужний екскаватор, замінивши традиційні лопати. Штучний інтелект кардинально змінює ситуацію, і, зізнатися, це відбувається набагато швидше, ніж більшість може усвідомити. Генеративні моделі вже здатні без зусиль створювати базовий код, автоматизувати рутинні завдання та миттєво виявляти синтаксичні помилки. У зв'язку з цим, у колах розробників все більше виникають занепокоєння: чи зможуть алгоритми замінити людей, і що чекає на програмістів у найближчому майбутньому?

Наприкінці минулого року в компанії Zello в Остіні, штат Техас, відбувся закритий корпоратив, під час якого підбивали підсумки року та нагороджували співробітників за внесок у розвиток продукту. Як стало відомо Gazeta.ua, одним із лауреатів внутрішньої премії Zello 2025 Values Award for Impact став український інженер Микола Авасілой. Ця відзнака стала приводом для розмови про те, як штучний інтелект змінює вимоги до професії розробника.

Gazeta.ua провела бесіду з Миколою, в якій обговорила поточні виклики у сфері ІТ, вплив штучного інтелекту на розробку, а також критерії оцінки кваліфікації сильних інженерів у США. Микола має понад 20-річний досвід роботи з комплексними розподіленими системами в Європі та Сполучених Штатах.

Він впевнений, що штучний інтелект не зможе повністю замінити кваліфікованих спеціалістів. Однак, він суттєво змінить вимоги до професій та посилить конкуренцію серед тих, хто зосереджується виключно на рутинних технічних задачах. У перевазі опиняться ті, хто не лише займається програмуванням, а й розуміє, як система функціонуватиме під навантаженням, як вона зможе масштабуватися та вирішувати реальні проблеми користувачів. Хто насправді скористується цими можливостями і з якою метою?

Коли штучний інтелект представив свій перший функціональний код, в індустрії запанувала ейфорія. Але згодом ейфорія поступилася місцем прагматизмові. Зараз зрозуміло, що створення коду — це лише мала частина великого процесу.

Протягом останніх двох років генеративні інструменти стали невід'ємною частиною роботи багатьох команд програмістів. Вони сприяють створенню коду, полегшують роботу з документацією та автоматизують певні рутинні завдання. Як наслідок, змінюються й вимоги до інженерів. Якщо раніше значна частина їхньої діяльності полягала у реалізації окремих функцій, тепер роботодавці все частіше шукають спеціалістів, які вміють проєктувати системи, працювати над архітектурою продукту та приймати технічні рішення, враховуючи потреби бізнесу. Цю трансформацію Микола Авасілой вважає найважливішою зміною в професії за останні роки.

З Чернівців у Техас: шлях довжиною у 20 років

Микола отримав ґрунтовну інженерну освіту в Україні. Він здобув магістерський диплом з комп'ютерних наук у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, після чого поступово накопичував досвід роботи в провідних сервісних та продуктових компаніях, таких як SoftServe, VF&Soft, європейська освітня платформа Lingoda та американський стартап Spren.

Зараз Микола працює на позиції Staff Software Engineer в Остіні у компанії Zello. Це американська компанія, яка розвиває унікальну real-time push-to-talk комунікаційну платформу для frontline teams (лінійних команд), логістики, транспорту, служб громадської безпеки (public safety) та великих корпоративних клієнтів.

За свій внесок у розвиток продукту та вплив на функціонування платформи, Микола був удостоєний внутрішньої нагороди Zello 2025 Values Award for Impact.

Чому інвесторам варто звернути увагу на архітектуру вартістю 11 мільйонів доларів?

Сучасний технологічний ринок ставить перед інженерами вимогу глибокого розуміння фінансових аспектів та логіки продукту. Якщо програміст не усвідомлює, яким чином його код приносить прибуток або знижує витрати компанії, він не виходить за межі ролі простого виконавця. Яскравим прикладом інтеграції продуктового мислення з технологічними рішеннями є попередній випадок Миколи в компанії Spren.

У цій компанії інженер працював над створенням технології цифрового здоров'я, яка базувалася на штучному інтелекті та комп'ютерному зору. Платформа дозволяла аналізувати біомаркери та склад тіла людини за допомогою звичайної камери смартфона. Микола займався усім процесом: від розробки мобільних SDK до налаштування хмарної інфраструктури та систем обробки медичних даних в продуктивному середовищі.

Проект Spren успішно залучив фінансування в розмірі більше 11 мільйонів доларів для реалізації платформи з біомаркерів, оснащеної камерами.

Раніше, працюючи в Lingoda, Микола активно впроваджував сучасні технологічні рішення в системи управління навчанням і спрощував складні процедури сертифікації студентів. У компаніях SoftServe та VF&Soft він очолював технічні команди, що спеціалізувалися на медичній та фінансовій галузях. Якщо поглянути на його кар’єрний шлях від Чернівців до Остіна, можна помітити цікаву закономірність: технології навколо змінювалися вражаюче, але основні питання, як-от "чи зможе система витримати навантаження?" та "як забезпечити захист даних?" залишалися незмінними.

Які аспекти залишаться поза досяжністю штучного інтелекту?

Як саме змінюються вимоги до сучасного розробника? На думку Миколи, топовий інженер сьогодні має поєднувати кілька критичних якостей.

Перший аспект, про який Микола висловлюється з великою емоційністю, полягає у розумінні цільової аудиторії твоїх написів. Це не просто абстрактний "користувач", а конкретна особа – водій швидкої допомоги або координатор, який не має права на жодні затримки. Автоматизовані системи не можуть відчути справжній біль клієнта логістичної компанії або медичного працівника на виклику, тому зрозуміти та налаштувати логіку взаємодії все ж доводиться людині.

Іншою ключовою навичкою є здатність ефективно управляти складністю розподілених систем. Налаштування сотень мікросервісів у хмарному середовищі, впровадження процесів безперервної інтеграції та оптимізація баз даних для обробки мільйонів запитів — це виключно людське завдання архітектурного характеру.

При цьому сильний фахівець використовує автоматизацію як розумного асистента: віддає їй шаблонний код чи генерацію тестів, а свій час звільняє для проектування високорівневих систем. І ще одна річ, яку алгоритм точно не замінить -- це коли досвідчений інженер сідає поруч із джуніором і пояснює, чому ось це швидке рішення через рік стане головним болем для всього проєкту. Алгоритмам це не делегуєш.

Звучить як банальщина, але по суті: юзер хоче, щоб не лагало і не зливало його дані, бізнес -- щоб сервер не падав у п'ятницю ввечері, а інвестор -- щоб через рік це все ще існувало. Досягти цього -- справжнє мистецтво.

"Чесно кажучи, майбутнє належить тим, хто здатен перетворити складні концепції на практичні рішення, що приносять прибуток, а не лише виглядають привабливо на презентаціях. Ми досі вимірюємо успіх кількістю рядків коду, наче це все ще 2005 рік — настав час змінити цей підхід. Сьогодні головним критерієм є бізнес-ефект ваших розробок. Нові технології надають нам вражаючі можливості для прискорення процесів. Найбільшу вигоду отримають ті спеціалісти, які вміють використовувати ці інструменти для створення масштабованих і надійних продуктів," — зазначає Микола Авасілой.