Ядерні випробування Північної Кореї викликали активність підземних процесів: землетруси тривають безперервно протягом восьми років.

КНДР провела щонайменше шість масштабних підземних випробувань ядерної зброї на секретному полігоні Пхунгері. Він розташований під горою Мантап у прибережній провінції Хамгьон-Пукто.

Це сталося в 2017 році, коли фахівці з Геологічної служби США зафіксували підземні труси магнітудою 6,3. Тим не менш, ехо цих вибухів і нові сейсмічні активності продовжують відчуватися і сьогодні, повідомляє Gizmodo.

Група дослідників із трьох китайських університетів зафіксувала відновлення сейсмічної активності вздовж кількох розломів, які раніше були спокійними, в околицях гори Мантап. Поштовхи почалися 23 вересня 2017 року й тривали до травня 2025 року. Це був останній місяць, коли група збирала дані для свого дослідження.

"Постійне збільшення як частоти землетрусів, так і швидкості вивільнення сейсмічного моменту вказує на те, що земна кора ще не відновила свій баланс після останнього вибуху", -- підкреслюють вчені у своєму новому дослідженні, опублікованому в журналі Science.

Замість цього, сейсмічна активність "повільно розповсюджувалася в міру активації наявних розломів".

Сила ядерного заряду, який Північна Корея протестувала у вересні 2017 року, оцінюється в межах від 100 до 250 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Це принаймні в десять разів перевищує потужність атомної бомби, скинутої Сполученими Штатами на Хіросіму наприкінці Другої світової війни.

Головний автор дослідження, геофізик Сінлі Фань (Xingli Fan) із Ключової лабораторії методів дослідження Землі та інформаційних технологій при Технологічному університеті Ченду, разом зі своєю командою проаналізував сейсмічні дані, отримані з датчиків у Китаї та Південній Кореї, щоб краще зрозуміти наслідки цього випробування.

Хоча зв'язок між підземними ядерними випробуваннями та сейсмічною активністю відомий ще з часів холодної війни, ситуація у північно-східній провінції КНДР суттєво відрізняється від попередніх випадків.

Проте, як і хвилі на поверхні води, ці явища, як правило, тривали лише кілька днів або тижнів після вибуху і спостерігалися в безпосередній близькості від епіцентру. Варто зазначити, що сейсмічна активність майже завжди швидко відновлювалася до звичайного стану.

Таким чином, підвищення сейсмічної активності в околицях гори Мантап є нестандартним явищем для подібних випробувань. Це має вагомі наслідки не лише для забезпечення сейсмічної безпеки в даному регіоні, але також і для процесів моніторингу та верифікації в контексті Договору про загальну заборону ядерних випробувань.