Припинення течій в Атлантичному океані вплине на клімат планети: які області опиняться під ризиком затоплення.

Кліматичні системи нашої планети тісно пов'язані між собою: пил з Сахари живить екосистеми Амазонки, а мікроби переміщуються по атмосфері на великі відстані. Однією з найзначніших сил, що визначають глобальний клімат, є Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC). Якщо Атлантична течія уповільниться, це може призвести до посилення штормів у Каліфорнії та змінити клімат на всій планеті.

Про це свідчить дослідження, опубліковане у Nature Communications.

Величезна океанська течія на порозі руйнації.

Ця величезна система течій працює як планетарний конвеєр, переносячи теплу воду з тропіків на північ до Європи, а охолоджені маси -- назад на південь уздовж морського дна.

Однак зміни клімату, викликані людською діяльністю, сповільнюють цю систему і ставлять під загрозу її існування в найближчій перспективі. Дослідники вже активно обговорюють, коли саме і з якою ймовірністю може статися ця подія.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, проливає світло на глобальні наслідки можливої зупинки течії. Команда науковців проаналізувала атмосферні дані та кліматичні симуляції NASA за кілька десятиліть.

Науковці змогли з'ясувати, що послаблення AMOC має прямий вплив на атмосферні річки, які являють собою довгі смуги насиченої водяної пари. Ці потоки здатні транспортувати в 15 разів більше вологи, ніж те, що проходить через гирло річки Міссісіпі.

Зсув західного струменя до полюсів, спричинений глобальним потеплінням, може викликати приблизно 50-відсоткове збільшення середньої частоти атмосферних річок у світі. Внаслідок цього ці явища триватимуть довше та міститимуть більшу кількість вологи.

"Загальновідомо, що AMOC є важливим гравцем у світовій кліматичній системі і що його темпи сповільнюються. Ми не знали, як саме AMOC може впливати на атмосферну вологу та шторми за межами Атлантичного регіону", -- каже дослідниця кліматичної динаміки Каліфорнійського університету в Ріверсайді та провідна авторка дослідження Мохіма Мімі.

На думку дослідників, уповільнення океанічних течій призведе до зміни температури води в океані та перерозподілу вологи, зменшуючи її кількість у північній півкулі та збільшуючи в південній. Найбільш суттєве зростання частоти атмосферних річок і опадів прогнозується для західного узбережжя Північної Америки, східного узбережжя Південної Америки, південної Азії, західної Європи, окремих регіонів Тихого океану та навколо Антарктиди.

Для Каліфорнії наразі передбачають найсерйозніші наслідки, оскільки атмосферні річки забезпечують до половини річної норми опадів на західному узбережжі США. Вони є ключовим фактором водозабезпечення, але часто спричиняють повені та ставлять під загрозу інфраструктуру.

Зміни зачеплять і найхолодніші регіони планети, зокрема Антарктиду. Танення місцевих льодовиків прискорює підвищення рівня моря на Землі.

Навпаки, в регіонах Арктики, Гренландії, північної Азії, а також у північній частині Австралії та південних водах Тихого океану спостерігається можливе зниження частоти атмосферних річок через зниження температури повітря та нестачу вологи. Остаточний результат ситуації буде залежати від обсягів викидів парникових газів, які спричиняє спалювання викопного пального.

Зсув в одній великій океанічній течії здатен спровокувати ланцюгову реакцію за тисячі миль: від штормів в Америці до зміщення тропічних дощових поясів. Наслідки AMOC поширюються далеко за межі Атлантичного океану.

Гігантська хвиля у Тихому океані: чим небезпечна

Нагадуємо, що супутники NASA зафіксували в Тихому океані величезну хвилю теплої води, що простягається на сотні кілометрів, що свідчить про старт надзвичайно потужного кліматичного явища, відомого як Ель-Ніньйо.

За даними Live Science, супутник Sentinel-6 Michael Freilich виявив, що через термічне розширення нагрітої води рівень моря вздовж екватора подекуди піднявся на понад 15 сантиметрів вище за норму. Ця аномалія спричинена ослабленням пасатних вітрів, внаслідок чого утворилися так звані хвилі Кельвіна, які вже досягли західного узбережжя Південної Америки і заблокували підйом холодних глибинних вод.

Науковці застерігають, що цей епізод може виявитися одним із найпотужніших за всю історію спостережень. Сучасні умови в океані нагадують катастрофічний рік 1997. Різкі коливання температури та рівня води можуть істотно змінити атмосферну циркуляцію, викликаючи нові температурні рекорди.

Зазвичай Ель-Ніньйо спричиняє сильні опади й повені в Сполучених Штатах, Колумбії, Перу та Еквадорі, тоді як в Австралії та Індонезії він призводить до серйозних засух.