Дитина за межами України: як інтегрувати місцеву освіту з українською системою навчання та уникнути повторення навчальних програм - що вказують законодавство та Верховний Суд - sud.ua

Після початку повномасштабної війни для українських дітей, які опинилися за кордоном, виникла нова освітня реальність: діти мають можливість одночасно навчатись у школі країни, де вони перебувають, і залишатись частиною української освітньої системи.

При цьому подвійне навчання не має на увазі автоматичне копіювання всіх елементів шкільної програми. Згідно з законодавством, яке набуде чинності у 2026 році, будуть впроваджені механізми для визнання навчальних досягнень, отриманих за кордоном. Міністерство освіти і науки України також розробило спеціальний українознавчий компонент, а також верифікацію українських освітніх установ та кілька варіантів навчання.

Чи повинен дитина, яка перебуває за межами країни, продовжувати навчання в українській школі?

Ключове правило міститься у Законі України "Про повну загальну середню освіту": повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і може здобуватися як в інституційних, так і в індивідуальних формах.

Водночас українці мають право на визнання навчальних досягнень, отриманих у закладах освіти за межами країни, за винятком держави-агресора чи країни-окупанта.

Водночас дані норми важливо читати разом із правилами, які діють у конкретній країні перебування. Українське законодавство не може визначати, чи повинна дитина відвідувати школу на території іншої держави. Питання обов'язковості шкільного навчання, віку його початку, допустимих форм та наслідків невідвідування регулюється законодавством країни перебування.

Тому Міністерство освіти і науки настійно радить батькам перевіряти вимоги країни, де перебуває їхня дитина. У сучасних методичних рекомендаціях підкреслюється, що правила відвідування освітніх установ за кордоном та здобуття освіти в цілому визначаються національними законами відповідної держави. Якщо дитина не відвідує школу за кордоном особисто, МОН радить продовжувати навчання в Україні за однією з форм, передбачених законодавством.

Таким чином, не можна вважати, що всі українські діти, які перебувають за межами України, повинні обов'язково відвідувати українську школу. Основними факторами тут є законодавчі вимоги країни, де вони проживають, вибрана сім'єю освітня модель та здатність дитини отримувати належний рівень освіти.

Відповідно до українських нормативних актів, дитина може бути зареєстрована тільки в одному навчальному закладі загальної середньої освіти в Україні. Проте, це не обмежує можливість отримувати освіту в школі іншої країни одночасно.

Батьки можуть обирати форму та модель навчання

Закон України "Про освіту" надає батькам можливість вибору навчального закладу, освітньої програми, а також форми і способу отримання освіти їхньою дитиною. Водночас, батьки мають обов'язок підтримувати виконання освітньої програми та досягнення запланованих навчальних результатів.

Для дітей, які перебувають за кордоном, це особливо важливо, оскільки законодавство допускає дистанційну, сімейну та екстернатну форми поряд із очною. Тобто українська освіта не обов'язково означає щоденне відвідування української школи.

Міністерство освіти і науки в даний час чітко окреслює чотири ключові варіанти розвитку подій.

Перший етап включає освіту в місцевому навчальному закладі з одночасним дистанційним навчанням в українській школі.

Другий – це процес здобуття освіти в місцевій школі поряд з вивченням українознавства в рамках суботніх чи недільних занять в українській школі.

Третій варіант передбачає навчання виключно в навчальних закладах країни, де перебувають учні, з подальшою можливістю повернення до української освітньої системи.

Четвертий варіант передбачає навчання виключно за українською програмою в дистанційному форматі, за умови, що законодавство країни, де перебуває студент, не зобов'язує відвідування занять в очному режимі.

Як функціонує українознавчий елемент

Для дітей, які навчаються в іноземних та українських навчальних закладах, Міністерство освіти і науки України запровадило українознавчий компонент. Основна мета цього заходу - зменшити подвійну освітню навантаженість, зберігши в українській освітній програмі лише ті елементи, які мають національну специфіку і не повторюються в навчальному процесі країни, де вони проживають.

Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки, з липня 2026 року для учнів початкових класів (1-4) буде введено інтегрований курс. Цей курс поєднуватиме вивчення української мови, літературного читання, а також аспекти громадянської та історичної освіти в рамках програми "Я досліджую світ". Для учнів 5-11 класів заплановано навчання з української мови, української літератури, історії України та громадянської освіти.

Отже, українознавчий елемент — це не просто "українська школа на кілька годин щотижня", а спеціально розроблена модель, що може бути доповнена предметами відповідно до освітнього шляху дитини.

Чи визнає Україна оцінки із закордонної школи

Це питання у 2025 році отримало окреме нормативне врегулювання. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 734 затверджено Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб'єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном. Документ є чинним у редакції від 8 листопада 2025 року.

Практична цінність цього Регламенту полягає в тому, що дитині більше не потрібно знову проходити всі предмети в Україні, якщо вона вже успішно їх вивчила у навчальному закладі за кордоном.

Згідно з останніми роз'ясненнями Міністерства освіти і науки, якщо дитина отримувала формальну освіту в закладах за межами України, таких як школи, гімназії, ліцеї, коледжі чи інтеграційні класи, то ці результати не підлягають додатковій оцінці. Українські навчальні заклади зараховують їх, порівнюючи іноземну систему оцінювання з українською.

Для цього батьки подають до українського закладу освіти заяву та документ, який підтверджує результати навчання. Це може бути табель, свідоцтво про досягнення, виписка з оцінками, інформаційна довідка, дані електронного журналу, профайл або портфоліо учня. Документ має давати можливість ідентифікувати дитину, заклад і період навчання, перелік предметів, результати та систему оцінювання.

Законодавство не наполягає на точному збігу назв предметів. Наприклад, якщо дитина проходила інтегрований курс "Наука" за кордоном, результати цього курсу можуть бути визнані відповідними до предметів природничого напряму освіти в Україні.

Аналогічний підхід застосовується до інтегрованих курсів громадянської освіти, історії, мистецтва, здоров'я та фізичного виховання. Водночас предмети з українською національною специфікою, зокрема історія України, можуть залишатися такими, що потребують окремого опанування.

Особливо важливо, що різниця між класом або роком навчання в Україні та країні перебування сама по собі не є перешкодою для визнання результатів. МОН прямо зазначає, що це пов'язано з різною тривалістю шкільного навчання та різною побудовою освітніх програм у державах.

Які трансформації відбулися в українських суботніх та недільних школах?

Для українських освітніх установ за межами країни передбачено окремий механізм. У 2026 році Міністерство освіти і науки України підготувало особливі рекомендації, які стосуються їхньої верифікації.

Верифікація є необов'язковою. Після успішного проходження цього процесу осередок може бути зареєстрований з визнанням результатів навчання або без такого визнання. Другий варіант стосується, зокрема, осередків, що організовують культурні, виховні, мовні або гурткові заняття, проте не забезпечують навчання, результати якого можуть бути офіційно зараховані.

Отже, просто те, що навчальний заклад іменується українським, суботнім чи недільним, не гарантує автоматичного визнання його дипломів в Україні. Для офіційного зарахування необхідно підтвердити, чи має конкретна школа відповідний статус у списку перевірених установ.

Міністерство освіти і науки інформує, що список таких навчальних закладів публікується та регулярно оновлюється на платформі АІКОМ. Для закладів, які проходять процес верифікації з метою визнання навчальних результатів, ця процедура є основою для подальшого зарахування досягнень.

Чи можливо отримувати освіту виключно в закордонному навчальному закладі?

Отже, Міністерство освіти і науки прямо передбачає цей розвиток подій.

Якщо дитина повністю навчається в школі країни перебування, українська система не вимагає дублювати все навчання виключно для того, щоб у майбутньому дитина могла повернутися до української освіти. Результати формального навчання за кордоном можуть бути визнані відповідно до Порядку № 734.

Після повернення в Україну дитина має можливість бути прийнятою до українського навчального закладу, а результати її навчання, отримані за межами країни, можуть бути визнані відповідно до українських освітніх стандартів.

Одночасно для сім'ї постає питання щодо української мови, історії та інших складових, які можуть бути відсутніми або суттєво відрізнятися у навчальному процесі країни, в якій вони перебувають. Тому Міністерство освіти і науки рекомендує в таких випадках звертатися до українознавчих курсів в дистанційному форматі або шукати українські освітні центри за кордоном.

Цілком українська дистанційна освіта також реальна.

Якщо дитина не відвідує місцеву школу, а навчається лише за українською програмою дистанційно, сімейно або екстерном. Але це можливо лише тоді, коли така модель не суперечить законодавству країни перебування. Саме це обмеження МОН окремо зазначає у своїх рекомендаціях.

Для дітей, які на постійній або тимчасовій основі проживають за межами України, одним із можливих рішень є Державний ліцей "Міжнародна українська школа". Цей навчальний заклад є державним і надає можливість отримати українську освіту для громадян України, які знаходяться за кордоном, зокрема, через екстернатну форму навчання. Міністерство освіти і науки України також підкреслює, що ліцей видає дипломи про освіту, які мають державний зразок.

Що стверджує Верховний Суд щодо дітей, які знаходяться за межами країни?

Воєнні реалії спричинили чимало спорів між батьками щодо місця проживання та навчання дітей за кордоном. У таких справах суди мають враховувати не лише позицію кожного з батьків, а передусім найкращі інтереси дитини, її сталі соціальні зв'язки, освітнє середовище та умови для розвитку.

Наприклад у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 758/3734/21 батьки сперечалися щодо місця проживання малолітньої доньки. Після початку повномасштабної війни мати виїхала з дитиною до Австрії, де вони отримали тимчасовий захист; водночас дитина продовжила дистанційно навчатися у київській школі за українською програмою.

Батько вважав, що виїзд за межі країни вплинув на умови життя та соціальні зв'язки дитини, що призвело до зменшення їхнього спілкування. Судові органи вирішили, що дитина повинна проживати з матір'ю, а Верховний Суд підтвердив це рішення, підкресливши, що при визначенні місця проживання основним критерієм повинні бути інтереси дитини. Це включає стабільні соціальні зв'язки, місце навчання, прив’язаність до батьків і можливість забезпечити відповідні умови для її розвитку.

У систематизованому огляді практики КЦС ВС, опублікованому у 2026 році, Верховний Суд окремо узагальнив практику щодо визначення місця проживання дітей за кордоном та застосування принципу найкращих інтересів дитини.

Отже, у випадках конфлікту між батьками щодо місця проживання та навчання дитини, школа та освітнє середовище можуть враховуватись при визначенні найкращих інтересів дитини, але не можуть автоматично вважатися переважними лише через те, що вони розташовані в Україні чи за межами її кордонів.

Яку модель навчання обрати на практиці

Таким чином, якщо країна, в якій перебуває дитина, вимагає особистого навчання, вона має можливість поєднувати місцеву школу з українознавчими курсами, що дає змогу уникнути повторення більшості предметів.

Якщо важливі українське мовне та культурне середовище, можна обрати верифікований український освітній осередок за кордоном, результати навчання в якому можуть визнаватися в Україні.

Дитина має можливість навчатися виключно в місцевому навчальному закладі: успіхи, здобуті за межами країни, можуть бути визнані в Україні в подальшому. При цьому українську частину освіти можна отримувати як дистанційно, так і в акредитованих навчальних центрах.

Якщо законодавство країни, де проживає дитина, не зобов’язує її відвідувати заняття особисто, вона має можливість продовжувати навчання в українській освітній системі в дистанційному форматі, через сімейне навчання або екстернат.

Таким чином, актуальна модель освіти передбачає інтеграцію місцевих навчальних програм з українськими елементами, визнання досягнень, здобутих за кордоном, а також надає можливість повернення до української освітньої системи без необхідності повторного проходження всього курсу навчання.

Також читайте — оновлені державні стандарти загальної середньої освіти: які зміни чекають на навчальні заклади.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua та слідкуйте за новинами на Google Новини SUD.UA. Також підписуйтеся на наші VIBER та WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram і Х, щоб завжди бути в центрі найважливіших подій.