"Унікальне" відкриття: малюки тиранозаврів виявились меншими за кішок і з'являлися на світ сотнями.
Кадри, показані у фільмі "Парк юрського періоду", виявилися неточними.
Дослідники здійснили "надзвичайно унікальне" відкриття, яке дало змогу дізнатися більше про молодих тиранозаврів. Це також вказало на те, що зображення, представлені у фільмі "Парк юрського періоду", виявилися неточними, повідомляє Science Alert.
В одній зі сцен фільму мисливці знаходять дитинча тиранозавра і використовують його, щоб заманити дорослих особин у пастку. Але нові дослідження показують, що насправді дитинчата цих гігантів були набагато меншими -- розміром приблизно з кішку. Більше того, вони народжувалися десятками, тому батьки могли й не помітити втрату одного з них.
"Вивчаючи музейні колекції, ми з колегами виявили перші останки дитинчат тиранозаврів", -- заявив Нік Лонгріч, палеонтолог та еволюційний біолог з Університету Бата у Великій Британії.
Скам'янілі рештки менших динозаврів та їхніх малят трапляються набагато рідше, ніж залишки великих видів. До того ж, самі дослідники часто віддають перевагу вивченню великих скам'янілостей.
"Палеонтологи часто не звертають уваги на ці невеличкі залишки, які зазвичай складаються з окремих кісток, надаючи перевагу більш значущим і повним черепам та скелетам. Існує певне упередження щодо об'єктів дослідження. Частково це пов'язано з тим, що аналіз дрібних фрагментів є складним, а частково з тим, що їх вважають менш значущими. В результаті, вони потрапляють до музеїв, де їх залишають без належної уваги," – зауважив Лонгріч.
Лонгріч разом зі своїми колегами вирішив вивчити ці розрізнені скам'янілості в надії виявити рештки дорослих дрібних динозаврів. Проте, замість цього, їм вдалося натрапити на залишки малюків. Одна з маленьких кісток, здавалося, була третьою плюсневою кісткою — середньою кісткою лапи — тероподного динозавра. Однак, при детальнішому аналізі, вона не виглядала так, ніби належала дорослій особині.
"Поверхня кістки була неймовірно пористою. І це результат того, що всі ці крихітні мікроскопічні кровоносні судини утворюють щільну мережу кровоносних судин. І вони живлять кістку в міру її росту. Таким чином, вони забезпечують кров'ю клітини кістки, коли ті відкладають кісткову тканину та перебудовують кістку. І це типово для незрілого динозавра", -- сказав Лонгріч.
Після аналізу цієї кістки вчені виявили, що вона має спільні риси лише з одним видом, який існував в той же період. "Це кістка ноги надзвичайно маленького тиранозавра. Цей екземпляр є найменшим тиранозавром, який ми коли-небудь виявляли", - зазначив Лонгріч.
Після цього вчені більш уважно вивчили дрібні скам'янілості кісток і зубів і зрозуміли, що багато з них також належали дитинчатам тиранозаврів.
"Найбільше мене вразило, наскільки схожими були скам'янілості молодих тиранозаврів на залишки великих дорослих особин. Кістка стопи демонструвала всі ознаки величезного дорослого тиранозавра, хоч і була вужчою в пропорції до своєї довжини. Зуби виявилися товстими та зношеними, що свідчить про те, що молоді особини вгризалися в кістки так само, як і 10-тонний дорослий тиранозавр, який розриває кістки великого трицератопса," - поділився своїми враженнями Ерік Снайвлі, палеонтолог з Університету штату Оклахома в США.
Необхідно підкреслити, що ці кістки мали суттєві відмінності від кісток Nanotyrannus, карликової форми тиранозаврів, яку можна помилково вважати молодим T. rex. Інші характеристики цих кісток підтверджують, що ці маленькі тиранозаври не могли бути просто ембріонами.
Згідно з дослідженнями науковців, новонароджені тиранозаври мали приблизну довжину близько 75 сантиметрів і важили близько 2,5 кілограма. При народженні їхня вага могла становити всього 1,7 кілограма. Раніше вважалося, що при вилупленні малюки тиранозавра досягали довжини приблизно одного метра.
Завдяки новій оцінці розмірів, команда змогла оцінити розміри яйця, з якого з'явилися ці молоді особини. Виявилося, що вони були надзвичайно крихітними, враховуючи величезні габарити дорослих. Дослідники вважають, що тиранозаври могли відкладати від 20 до 30 яєць у одній кладці.
Тобто вони використовували стратегію розмноження, за якої з'являється більше дрібних дитинчат, тому втрата одного чи кількох із них у міру дорослішання не завдає шкоди виду загалом.
Раніше вчені заявили, що дитинчата довгошиїх динозаврів були своєрідним "фаст-фудом" юрського періоду.