Під антарктичними льодовиками були знайдені надзвичайно стародавні гори, які відіграли важливу роль у розвитку складних форм життя.

Нове дослідження вказує на можливість того, що під льодовими покривами Антарктики можуть знаходитися гори, які стали колискою для розвитку складних форм життя.

Антарктида -- континент, похований під товщею льоду. Однак вчені вважають, що під цим крижаним покривом можуть ховатися сліди стародавніх гір, які за розмірами не поступалися сучасним Гімалаям. Більше того, припускається, що ці таємничі вершини в минулому мали величезний вплив на хід розвитку життя на Землі, пише Science Alert.

Дослідження, проведене у 2022 році, показало, що гігантські гірські ланцюги сформувалися в період об'єднання суперконтиненту Гондвана -- приблизно 650-450 мільйонів років тому. Тепер нове дослідження доповнило цю картину. Вчені виявили: хоча самі гори давно зруйнувалися під впливом ерозії, їхні поховані "коріння" та продукти ерозії можуть зберігати свідчення історії їхнього існування.

Автори нового дослідження дійшли висновку, що ці стародавні гори, ймовірно, сприяли створенню природних умов, які сприяли процвітанню складного життя на Землі. Зазначимо, що ця масштабна гіпотеза ґрунтується на крихітних геологічних "капсулах часу" -- кристалах циркону.

Кристали циркону славляться своєю неймовірною стійкістю. Їхній хімічний склад, а також вік, визначений за допомогою урано-свинцевого методу, дозволяють точно визначити період і місце формування порід, з яких вони виникли.

За інформацією науковців, більше 99,5 % площі континенту займає крига, що ускладнює вивчення його геологічної структури. У новій роботі дослідники з Австралійського національного університету знову проаналізували цирконові кристали, які були винесені з Антарктиди в океанічні осадові породи. Ці зразки вже проходили дослідження раніше.

Дослідження виявили, що у вивчених зразках явно присутній "віковий слід" цирконів, які сформувалися приблизно від 650 до 450 мільйонів років тому. Цей часовий відрізок співпадає з етапом утворення суперконтиненту Гондвана.

Ще більш захоплюючим є те, що циркони вказують на наявність явищ, що виходять за межі простих стародавніх порід. У деяких з кристалів виявлено хімічні ознаки, які свідчать про глибокі корені величезних гірських систем. За даними вчених, такі циркони особливо часто трапляються в зразках, що належать до періоду Гондвани, що підтримує теорію про існування гірських хребтів, які можуть бути порівнянні за величиною з Гімалаями.

Наразі вчені вважають, що в результаті зіткнень тектонічних блоків, які відповідають сучасним Антарктиді, Індії, Австралії та кратону Калахарі, утворилися гірські системи гімалайського типу.

У міру зростання гори також зазнали руйнівного впливу ерозії, що призвело до їхнього руйнування. Руйнування гір -- це не просто утворення піску та мулу, воно також супроводжується надходженням у океан поживних речовин, зокрема фосфору та заліза. Ці речовини, як відомо, стимулюють первинну продукцію водоростей і ціанобактерій -- організмів, які є основою морських харчових ланцюгів і виробляють кисень у процесі фотосинтезу.

Автори дослідження також вважають, що гори Гонвани, ймовірно, також відіграли важливу роль у зародженні складного життя на Землі -- гірські хребти забезпечили механізм, який дозволив це здійснити. Величезні обсяги сланців, багатих на органічний вуглець і пірит, швидко й глибоко занурювалися під шар осадів. Постійний приплив поживних речовин сприяв первинній продукції та збільшенню вироблення кисню, а швидке поховання органічного вуглецю та піриту запобігало повторному витрачанню частини цього кисню.

Слід підкреслити, що це відкриття не свідчить про те, що стародавні гори Антарктики безпосередньо викликали кембрійський вибух. Проте, на думку авторів дослідження, вони, ймовірно, створили умови, які сприяли значному розмаїттю життя на Землі в той період.