Рукописи відкрили загадку хвороби, що триває вже 3500 років: дослідники знайшли вірус на пергаменті.

Середньовічний пергамент зберіг дві історії: текст та ДНК вірусу овечої віспи. Це змінює всі уявлення наукової спільноти про стародавні хвороби.

Аналіз шкір тварин, які використовувалися для створення історичних рукописів, дозволив простежити 3500-річну історію вірусу овечої віспи.

Витягуючи вірусну ДНК із пергаменту знаменитого Йоркського Євангелія, дослідники простежили поширення хвороби по Євразії в епоху бронзи та середньовічній Європі, пише Scitechdaily. Зазначається, що у масштабному дослідженні, очолюваному Університетським коледжем Дубліна, взяли участь генетики, історики, вірусологи, фахівці з хімії білків та реставратори.

"Ці дані стали першим генетичним підтвердженням того, що овеча віспа вражала європейські стада за багато років до виникнення сучасної системи ветеринарного обліку", - зазначило видання.

Овеча віспа - хвороба, яка стрімко поширюється у стаді. Вона дуже небезпечна для молодняка і може призводити до високої смертності.

Пергамент отримували з шкір овець, кіз або великої рогатої худоби. Незважаючи на те, що під час обробки сліди тварин майже повністю зникали, залишалися фрагменти їх ДНК та сліди патогенів. "Отже, кожна збережена сторінка може містити дані про тварину, шкіра якої була використана для її виготовлення", - зазначило видання.

Як прокоментував це відкриття провідний автор дослідження Луї Л'От, виявлення стародавньої ДНК овечої віспи в пергаменті повністю змінило уявлення наукової спільноти про захворювання минулого. Вчений припустив, що "архіви та бібліотеки по всьому світу зберігають генетичні сліди спалахів хвороб тварин, що відбувалися в минулому.

"Вивчення цих геномів допомагає зрозуміти, як еволюціонували патогени та як вони впливали на суспільства минулого. Це стосується й вірусу овечої віспи: ми довели, що він вражав євразійські стада овець протягом щонайменше 3500 років".

Історичні рукописи свідчать про зараження стад

У рамках дослідження, результати якого з'явилися в журналі Science Advances, науковці змогли відновити еволюційну історію вірусу овечої віспи, охоплюючи період понад 3500 років. Вони виявили ДНК цього вірусу в кількох середньовічних манускриптах, зокрема в документах, що мають велике історичне значення.

Серед таких артефактів вирізняється Йоркське Євангеліє, створене тисячу років тому. Науковці також проаналізували "Глосарій Корпусу" – один із перших англійських словників, а також ряд інших середньовічних літературних творів з Британії та Європи.

На кількох аркушах цих манускриптів було знайдено ДНК вірусу овець. Це вказує на те, що для створення книг були застосовані шкури заражених тварин.

Дослідники зазначили, що оскільки тваринництво було основою середньовічного аграрного господарства, виготовлення текстилю та харчових продуктів, а також у сфері торгівлі, залишки захворювань, зафіксовані на пергаменті, можуть пролити світло на економічні виклики, з якими зустрічалися громади в минулі часи.

Неочікуване відкриття під час вивчення.

Одним із найбільш несподіваних результатів стало виявлення вірусу віспи овець на пергаменті, виготовленому зі шкір телят і кіз. Це свідчить про випадки міжвидової передачі інфекції.

"Дослідження показало, що пергаментні рукописи зберігають не тільки нашу культурну історію протягом століть, а й інформацію про поширення хвороб серед худоби в Середньовіччі", - висловив думку керівник дослідження, доктор Кевін Г. Дейлі.

Інші новини науки

Науковці раніше виявили, що процес розподілу Африканського континенту відбувається зі швидшими темпами. Вони висловили припущення щодо часу, коли може з'явитися новий океан.

Згідно з інформацією, на європейських землях протягом 300 тисяч років відбувалися масштабні пожежі. Ці вогняні стихії охопили континент приблизно 201 мільйон років тому, в період переходу від тріасу до юрського.

Вас також можуть зацікавити такі новини: