Протягом семи десятиліть дослідники займалися схрещуванням лисиць, відбираючи особин з дружнім ставленням, і майже досягли результату, схожого на створення собак.

Експеримент, ймовірно, в короткі строки повторив те, що свого часу природним шляхом відбулося із вовками.

Протягом майже семи десятиліть вчені займаються вивченням лисиць, відбираючи найбільш дружелюбних до людей. Нещодавнє дослідження виявило, що у цих тварин спостерігається менша кількість нейронів в області мозку, що відповідає за агресивну поведінку, повідомляє видання ZME Science.

Експеримент стартував у 1959 році в Сибірському регіоні. Радянські вчені-генетики обрали сріблястих лисиць з хутрових ферм і розпочали їх схрещування, орієнтуючись на тварин, які проявляли найменший страх перед людьми і не демонстрували агресивної поведінки. Головним критерієм відбору стала доброзичливість.

Через шість поколінь деякі лисенята почали активно шукати взаємодії з людьми. З часом у цих тварин сформувалися не лише особливі поведінкові характеристики, але й певні зовнішні ознаки, властиві домашнім собакам, такі як висячі вуха і коротші мордочки.

У 1970 році дослідники створили ще одну групу, відбираючи лисиць із протилежною поведінкою - агресивних щодо людей. Це дозволило порівняти вплив селекції на мозок тварин із різними поведінковими характеристиками.

Нещодавно група дослідників з Корнелльського університету (США) дослідила цих тварин сучасними лабораторними методами.

"Ми прагнули з'ясувати, які неврологічні процеси стоять за змінами в поведінці, що відбулися миттєво через цей відбір", - зазначила керівниця дослідження, професорка Ейрін Маркенскофф-Пападимітріу.

Дослідники провели аналіз дев'яти збережених мозків лисиць, розділених на три групи: доброзичливі, агресивні та дикі. Вони зосередили свою увагу на вентромедіальному гіпоталамусі — області мозку, що відіграє ключову роль у контролі агресії та соціальних взаємодій. Результати показали, що у доброзичливих лисиць кількість нейронів, які відповідають за агресивні реакції, виявилася меншою, ніж у представників агресивної групи.

Автори підкреслюють, що поки що обмежена кількість вивчених зразків не дає змоги стверджувати, що саме ці відмінності є причинами одомашнення.

Нові свідчення були опубліковані 30 жовтня 2026 року в науковому журналі Molecular Biology and Evolution. Команда дослідників, що займалася вивченням генетичної інформації собак, виявила, що відбір на зменшення страху та агресії є спільною характеристикою для різних породних груп, і цей процес міг розпочатися ще на початкових стадіях одомашнення вовків.

"Однією з найперших змін на шляху до перетворення на собаку, можливо, стала перебудова біологічних систем, які регулюють страх, агресію та соціальну поведінку", - підсумовує видання.

Однак науковці досі не можуть однозначно визначити, чи зміни в структурі мозку випереджали фізичні характеристики домашніх тварин, чи відбувалися одночасно з ними.

Додаткові цікаві факти про звірів.

Як писав УНІАН, байкальські нерпи є єдиними у світі тюленями, що живуть виключно у прісній воді. Їхня поява в озері Байкал досі залишається науковою загадкою. Найімовірніше, предки цих тварин потрапили до Байкалу з Арктики через річкову систему Єнісею близько 400 тисяч років тому, після чого в ізоляції сформувався окремий вид.

Також ми розповідали, що на Львівщині після майже п'яти місяців пошуків упіймали кота породи саванна F1 на ім'я Саваж, який утік від власниці ще в червні в Івано-Франківській області. Саваж належить до рідкісної гібридної породи, виведеної від схрещування дикого африканського сервала з домашньою кішкою.

Можливо, вам буде цікаво дізнатися про наступні новини: