Друге життя. Планета поруч із мертвим сонцем вразила науковців.

Астрономи вперше вивчили атмосферу екзопланети WD 1856b, що обертається навколо білого карлика, використовуючи телескоп James Webb. Дослідження показали, що планета є набагато гарячішою та масивнішою, ніж передбачалося раніше, що свідчить про її унікальну еволюційну історію.

Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.

Група міжнародних астрономів застосувала космічний телескоп James Webb для аналізу атмосфери екзопланети WD 1856b, що знаходиться приблизно за 82 світлових роки від нашої планети. Це вперше, коли вдалось провести детальне дослідження атмосфери великої планети, що обертається навколо білого карлика — надщільного залишку зірки, схожої на наше Сонце.

Білі карлики виникають у результаті того, що зорі вичерпують свої запаси пального. Перед цим етапом зорі розширюються до стадії червоного гіганта, викидають свої зовнішні шари, а їхнє ядро стискається до розмірів нашої планети. Вчені вважають, що подібна fate чекає і на Сонце приблизно через 5 мільярдів років.

При вивченні атмосферного спектра екзопланети WD 1856b, вчені зафіксували унікальні дані, які раніше не були відзначені для жодної іншої екзопланети. Як зазначив астроном Раян Макдональд з Університету Сент-Ендрюса, команда була вражена отриманими результатами і усвідомила, що цей об'єкт є особливим.

Найбільше здивувала температура планети. Вчені очікували, що вона становитиме близько -113 °C, подібно до Юпітера. Натомість вимірювання показали приблизно 126 °C.

Ще одним сюрпризом стала маса WD 1856b. Хоча її розміри лише трохи менші за Юпітер, планета виявилася приблизно у сім разів масивнішою.

Поєднавши дані про температуру й масу, дослідники дійшли висновку, що після перетворення зорі на білого карлика планета пережила повторне нагрівання. Ймовірно, на це вплинув розташований поруч подвійний зоряний об'єкт, гравітація якого змінила орбіту планети, перемістивши її ближче до білого карлика та одночасно нагрівши.

На думку дослідників, отримані результати вказують на те, що газові гіганти можуть пережити своєрідне "відродження" після загибелі їхніх зірок. Вони мають здатність змінювати свою орбіту, знову нагріватися та зазнавати змін у складі своїх атмосфер.

Дослідники зазначають, що спостереження за такими системами допомагають краще зрозуміти майбутнє Сонячної системи. Поки невідомо, чи переживе Земля перетворення Сонця на червоного гіганта, але вивчення планет біля білих карликів дозволяє перевіряти різні сценарії її можливої долі.