Фон дер Ляєн вразила Європейський Союз своєю ідеєю "асоційованого членства" для Канади, повідомляє Politico.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Європейський Союз, можливо, готовий надати Канаді шанс стати першим асоційованим членом цієї організації. Під час зустрічі з прем'єр-міністром Канади Марком Карні вона підкреслила важливість "нового формату співпраці" між Канадою та ЄС.

Пропозиція президента Європейської комісії про надання Канаді статусу першого асоційованого члена ЄС викликала значні дипломатичні ускладнення. Як з'ясували журналісти Politico, ця ідея не була попередньо обговорена з європейськими лідерами, про що розповіли одразу чотири дипломати.

Що висловила Урсула фон дер Ляєн?

Свою ініціативу президентка Європейської комісії представила перед членами Європейського парламенту.

"Я прагнула б співпрацювати з вами, аби відкрити можливості для Канади в Європейському Союзі, щоб Канада стала першою асоційованою країною в цьому Союзі," - зазначила вона, звертаючись до Марка Карні.

Президентка Єврокомісії також наголосила, що потенційна співпраця не має бути спрямована проти інших держав. За її словами, йдеться про посилення спільних можливостей Європи та Канади.

Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Канада прагне "поглибити співпрацю з Європою" у контексті ускладнених торговельних взаємин зі Сполученими Штатами. Проте, за даними деяких джерел, її заява стала несподіванкою для держав-членів ЄС.

Які думки висловлюють у Європі?

Зокрема, європейські дипломати висловили сумніви щодо того, що саме передбачатиме статус асоційованого членства. Один із них заявив, що "ніхто насправді не знає, що це означає", цитує Politico своє джерело.

Інший представник дипломатичного корпусу підкреслив, що впровадження подібного статусу може потребувати внесення змін до основоположних угод Європейського Союзу. Він зазначив, що здобути необхідну підтримку для реалізації таких змін на даний момент буде досить важко.

Джерела видання також звернули увагу, що модель асоційованого членства призначена лише для країн Європи, які не можуть приєднатися до блоку. "На відміну від України, Молдови, Грузії, Норвегії та Великої Британії, Канада не входить до Європи. Тож вона не може приєднатися до ЄС", - зазначають вони.

Незрозуміла таємничість

Ще один дипломат дав негативну оцінку діям фон дер Ляєн, назвавши її поведінку "необачною та небезпечною в плані секретності". Президентка Єврокомісії представила свою пропозицію Марку Карні без попередніх консультацій з країнами-членами ЄС і навіть не обговорила це питання під час нещодавньої зустрічі з послами ЄС. Це підтверджується також тим, що в заздалегідь наданій дипломатам версії її промови відсутні згадки про "асоційоване членство".

Офіс президентки Європейського парламенту Роберти Мецоли зробив свою заяву після зустрічі з Марком Карні. В ній також взагалі не згадувалася тема членства в ЄС, там лише зазначається, що два лідери обговорювали "сфери з великим потенціалом для ще тіснішої співпраці".

В офісі Марка Карні також відзначили "розширені ініціативи Брюсселя з метою зміцнення співпраці", при цьому жодним чином не торкаючись питання про вступ до блоку.

Що сталося раніше

Як повідомляло видання OBOZ.UA, прем'єр-міністр Канади дійсно ініціював ідею отримання статусу "асоційованого члена" у Європейському Союзі. Він доручив своєму спеціальному представнику в Європі дослідити різні варіанти наближення до ЄС, які не передбачають повного членства та прямого доступу до Єдиного ринку.

"Однак наразі Оттава вкрай обережно, принаймні на публічному рівні, відокремлює прагнення до зближення від можливості стати членом ЄС," - зазначають в Politico.

Канадський прем'єр також обговорював зближення з прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та лідерами скандинавських країн. Переговори виходять далеко за межі звичайної торгівлі. Серед напрямів - енергетика, штучний інтелект, оборона, військово-промисловий комплекс і критично важлива мінеральна сировина.

У світлі конфлікту з Вашингтоном, Канада все частіше шукає підтримки у своїх європейських союзників. У вересні відбулися переговори щодо створення нових форм співпраці, що можуть включати сфери торгівлі, безпеки, оборони, космічних досліджень та науки.