Череп загадкового гібрида людини виявився не тим, за що його приймали: наукове розслідування (фото)

Фрагмент людського черепа, знайдений у Німеччині кілька десятиліть тому, вже давно перебуває в центрі наукової дискусії про еволюцію людини. Спочатку вважалося, що він може свідчити про рідкісне поєднання двох стародавніх людських груп, але нові дослідження це спростували.

Історія розпочалась у 1973 році, коли археологи натрапили на лобову кістку в Ханеферзанді. Ця знахідка виявилася особливою, оскільки не мала жодних очевидних культурних артефактів, що ускладнювало її класифікацію в рамках певного історичного періоду, повідомляє Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попередній морфологічний аналіз виявив ознаки, які свідчать про спільні риси як неандертальців, так і сучасних людей. На цій основі вчені висунули припущення, що досліджуваний зразок може бути гібридом обох цих груп. Радіовуглецеве датування, що проводилося, здавалося, підтверджувало цю теорію, встановлюючи вік кістки приблизно на 36 000 років — час, коли відомо, що неандертальці і Homo sapiens могли схрещуватися.

Пізніші дослідження поставили під сумнів цю інтерпретацію. Оновлені методи датування вказали, що кістка була набагато молодшою, приблизно 7 500 років, що відносить її до мезоліту. Це означало, що ця людина жила вже давно після зникнення неандертальців. Попри це виправлення, ідея про те, що цей зразок є гібридом неандертальця та сучасного людини, продовжувала з'являтися в академічних дискусіях.

Недавнє дослідження дало відповідь на це питання, використовуючи тривимірний порівняльний аналіз. Вчені з'ясували особливості лобової кістки Ханеферсанда, порівнюючи її з різноманітними черепами неандертальців та Homo sapiens, що належать до різних епох.

Дослідження виявили, що зразок гармонійно вписується у різноманітність сучасної людської популяції. Як підкреслили дослідники, "багатофакторний аналіз демонструє очевидну та однозначну морфологічну спорідненість між зразком з Ганеферзанда та Homo sapiens".

Раніше висловлені думки щодо незвичайної форми кістки у сучасної людини були переглянуті. Деякі вчені характеризували її як "екстремальну", що підкріплювало концепцію змішаних ознак. Проте новий аналіз показав, що подібні пропорції можна знайти й у інших черепах людей, що жили у голоцені. Це вказує на те, що цей зразок не є аномальним, якщо його розглядати у більш широкому контексті.

Дослідники зробили висновок: "Наші результати показують, що лобова кістка з Ханеферзанда найбільш схожа на голоценового H. sapiens, що узгоджується з її переглянутою мезолітичною датою". Вони додали, що "Знахідка з Ханеферзанда не демонструє проміжної морфології між неандертальцями та H. sapiens, на відміну від попередніх оцінок його морфології".

Цей приклад ілюструє, як наукові трактування можуть еволюціонувати з розвитком нових технологій і даних. Хоча череп з Ханеферзанда вже не розглядається як підтвердження гібридизації, істинні гібриди між неандертальцями та сучасними людьми мають хорошу документацію з більш ранніх етапів.

У регіонах, таких як Близький Схід, спільноти, які існували приблизно 100 000 років тому, могли ділитися як генетичними характеристиками, так і культурними звичаями. У Західній Європі контакти між цими групами продовжувалися до менш ніж 30 000 років тому.

Осягнення цих різниць сприяє формуванню більш чіткого уявлення про розвиток людства. Точна ідентифікація зразків забезпечує, що висновки щодо давніх популяцій базуються на достовірних фактах, а не на старих припущеннях.

Раніше Фокус повідомляв про стародавню обсерваторію, виявлену в Перу. Ця архітектурна пам'ятка датується 5000 роками.

Ми також обговорили сліди давньої цивілізації, виявлені на території Грузії. Археологи виявили рештки поселень та безцінні артефакти, які мають тисячолітню історію.