Лунають, мов попкорн. У Бразилії виявили метод, який дозволяє боротися з COVID-19 та грипом за допомогою ультразвукових хвиль.

Дослідники Університету Сан-Паулу застосували ультразвукові хвилі для руйнування вірусів грипу A та SARS-CoV-2 під час лабораторних експериментів.

Цю інформацію передає Science Alert.

Вібрацій від медичних ультразвукових апаратів виявилося достатньо для розриву мембран вірусних частинок. Під час тестів патогени піддавали впливу частот у діапазоні 3-20 МГц, що повністю позбавило їх здатності інфікувати здорові клітини.

"Це схоже на те, як намагатися побороти вірус, використовуючи лише крики," -- коментує обчислювальний фізик Одемір Мартінес Бруно.

Ефект спостерігається завдяки акустичному резонансу. Частота звукової хвилі відповідає природній вібрації оболонки вірусу, що значно посилює її коливання. При цьому клітини-господарі залишаються недоторканими, оскільки лише вірус реагує на звукову енергію. Дослідження засвідчили, що температура та pH тканин під час експериментів залишалися стабільними, що виключає можливість хімічного чи термічного ушкодження.

"У цьому дослідженні ми довели, що енергія звукових хвиль викликає морфологічні зміни у вірусних частинках, поки вони не вибухнуть -- явище, яке можна порівняти з тим, що відбувається з попкорном", -- додає Бруно.

Дослідники зазначають, що вразливість патогенів тісно пов'язана з їх сферичною формою, яка ефективно поглинає енергію. Новий підхід базується на використанні високочастотного резонансу, в той час як традиційна стерилізація хірургічних інструментів здійснюється завдяки низькочастотній кавітації, що має здатність руйнувати будь-які біологічні матеріали.

Експеримент, результати якого були представлені в журналі Scientific Reports, демонструє метод, який залишається ефективним навіть при мутаціях вірусів. Оскільки основною ціллю є фізична оболонка вірусної частинки, зміни в її генетичній структурі не вплинуть на результативність ультразвукового впливу.

На даний момент команда проводить експерименти щодо впливу звукових хвиль на віруси денге, Зіка та чикунгунья. Хоча до практичного використання цієї технології ще залишаються певні етапи, експерти вважають її безпечною та екологічною альтернативою хімічним противірусним засобам, оскільки вона не утворює відходів і не викликає розвиток резистентності.