Президент Могилянки Сергій Квіт висловив думку, що відразу після завершення школи не варто їхати навчатися за кордон.

В Україні зростає занепокоєння щодо демографічних проблем і еміграції молоді, проте у Києво-Могилянській академії спостерігається зовсім інша ситуація. НаУКМА не стикається з відтоком студентів або нестачею вступників; навпаки, кількість абітурієнтів зросла.

Як вдається зберігати академічну спільноту в умовах війни, про військовий вишкіл студентів та співпрацю з ГУР, як змінилися ціни на навчання і які нові факультети відкрили недавно в "Могилянці", в інтерв'ю для РБК-Україна розповідає президент НаУКМА Сергій Квіт.

Основное:

Повернення до навчальних аудиторій та труднощі освіти в умовах війни.

- Як змінилася Києво-Могилянська академія з того часу, як почалася широкомасштабна війна? Які були головні виклики?

У той час Київ значно спорожнів на кілька місяців. Ми зупинили заняття в аудиторіях через необхідність забезпечення безпеки студентів і викладачів. Крім того, академічні спільноти українських університетів швидко розсіялися не лише по Україні, а й по всьому світу. Багато людей тоді залишили Київ.

Отже, з початком повномасштабної війни освітній процес у Могилянці перейшов в онлайн-формат. Наша мета полягала в тому, щоб повернути студентів до аудиторій. В результаті ми відновили навчання в традиційному форматі для бакалаврів, а магістри та аспіранти мають можливість навчатися в змішаному режимі.

Це явище зумовлено не лише умовами війни, а в значній мірі також переходом до нового способу життя, який почав формуватися під час пандемії COVID-19.

Ми запровадили дворічні магістерські програми у 1996 році, що сталося за два роки до запуску подібних програм в інших університетах України. Ідея, яка лежала в основі цих програм, полягала у тому, що наші бакалаври мали можливість вільно відвідувати лекції, тоді як на магістерському рівні навчання проходило виключно в аудиторіях.

Тепер ситуація докорінно змінюється. Працедавці нарешті почали ставитися до бакалаврської освіти як до повноцінної вищої, не вимагаючи магістерського диплома.

Таким чином, можливо, варто переосмислити саму ідею магістерської освіти, якщо для когось вона не стане стартовим етапом у науковій діяльності, особливо з точки зору форматів навчання та структури освітнього процесу.

Повертаючись до аудиторного навчання під час повномасштабної війни, слід відзначити, що ми застосовували різні підходи. Серед інших, була, наприклад, онлайн відеотрансляція, яка на початках прирівнювалася до аудиторного заняття.

Тут у нас найбільш успішними були правники, які домоглися понад 90-відсоткового відвідування: викладач працює в аудиторії з студентами face-to-face - і якщо хтось із студентів знаходиться в іншому місці, навіть не в Україні, вони все одно повинні приєднуватися до заняття в режимі прямої відеотрансляції. Навіть з іншого континенту, без різниці, в який час доби.

Я з великим задоволенням ділився цією інформацією, представляючи її як досягнення нашої Могилянки, давньому другу університету, професору Тімоті Гартону Ешу. Він завітав до Києво-Могилянської академії з лекцією у 2022 році. Цей видатний науковець викладає одночасно в Оксфорді (Великобританія) та Стенфорді (США), а його перший виступ у нашому університеті відбувся під час Помаранчевої революції у 2004 році.

На початку 2005 року вони з професором Єльського університету Тімоті Снайдером опублікували надзвичайно важливу статтю в The New York Review of Books, яка називалася "The Orange Revolution". Це було не так про саму революцію, як про маловідому тоді у світі Україну.

Нам треба було повернути студентів в аудиторії, бо для бакалаврів аудиторне навчання не має альтернативи, - президент НаУКМА (інфографіка РБК-Україна)

На що він мені відповів, що нічого дивного тут не має, що його студенти у форматі прямої відеотрансляції працюють вже давно, з часів пандемії, і також не важливо, де вони знаходяться - в Штатах, в Європі, в Китаї, чи ще десь: кожен в той самий час має бути на зв'язку.

Отже, 2022 рік став справжнім випробуванням. Після проведення соціологічних опитувань ми змогли визначити, які очікування мають абітурієнти та їхні батьки.

Вони цінують могилянську спільноту і хочуть потрапити у пристойне товариство. Тому аудиторне навчання для бакалаврів не має альтернативи як з погляду забезпечення якості освітнього процесу, так і стосовно розвитку унікальної внутрішньої культури Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) та відповідної соціалізації студентів.

- Зараз багато говорять про демографію в Україні і про те, що студентів мало, а пізніше буде ще менше. Чи зменшується у вас кількість вступників за ці роки?

- Так, демографічна ситуація в Україні є надзвичайно складною. Поруч з тим, в Києво-Могилянській академії все відбувається навпаки: під час повномасштабної війни щороку ми маємо в середньому на 10% абітурієнтів більше, а 2025 року їхня кількість збільшилася на 24%.

Це не свідчить про те, що ми плануємо приймати більше студентів. Ми не прагнемо значно розширювати кількість наших здобувачів вищої освіти, за винятком випадків, коли мова йде про нові унікальні освітні програми.

Сподіваємося, що разом з реформуванням вищої освіти Могилянка, як і з початку 1990-х років, матиме більше інструментів для відбору, поруч із загальнонаціональним тестуванням, "своїх", найбільш мотивованих студентів. Адже ЗНО було запроваджене у 2008 році, спираючись на позитивний досвід незалежного вступного тестування НаУКМА.

Ця ситуація може бути не зовсім звичною. Проте Києво-Могилянська академія запускає освітні програми для випускників українських шкіл, які разом із переміщеними родинами перебувають у країнах Європейського Союзу. Університет реалізує ці ініціативи не лише для збільшення чисельності студентів; такі проекти мають стратегічне значення для нашої країни, адже вони допомагають молоді зберігати зв'язок з Україною та планувати своє майбутнє, пов'язане з рідною землею.

- Які, наприклад?

У 2024 році ми започаткували представництво НаУКМА в Мюнхені та запустили нову міждисциплінарну бакалаврську програму "Політичне лідерство і економічна дипломатія", яка інтегрує міжнародну економіку та політичні науки. Крім того, минулого року ми розширили можливості для студентів, відкривши доступ до наших бакалаврських програм з хімії та міжнародних відносин у партнерстві з університетом Гіссена в Німеччині.

Студенти Могилянки, які навчаються за цими освітніми програмами, можуть безкоштовно обирати та проходити курси в університеті Гіссена.

Слід зауважити, що мова йде не лише про онлайн-освіту, а про гібридну форму навчання: крім дистанційних курсів та занять в аудиторіях, ми також відправляємо туди наших викладачів для особистого навчання.

Чи спостерігається виїзд кадрів та студентів за межі країни?

Чи були випадки, коли студенти під час великої війни зовсім призупинили своє навчання і виїхали?

- Такі приклади були. Але вони не стали статистикою. Могилянські студенти і надалі мають великі можливості для академічної мобільності.

Наші принципи організації навчального процесу є однаковими як в Україні, так і за межами країни. У разі, якщо хтось не встигає або має серйозні особисті чи сімейні проблеми, університет завжди готовий запропонувати підтримку. Проте, якщо правила навмисно ігноруються, ми змушені сказати: вибачте, але ви більше не можете залишатися нашим студентом.

А що ви скажете про виїзд фахівців-викладачів за кордон?

Щороку кадровий потенціал НаУКМА зростає, про що свідчать річні звіти. Після початку повномасштабної війни всі викладачі, які працюють в аудиторному форматі або виконують інші обов'язки, повернулися до Києва. Водночас, викладачі та співробітники університету активно залучені до міжнародних програм обміну та підвищення кваліфікації.

Ми спостерігаємо інші позитивні тенденції, зокрема суттєве оновлення керівного складу на рівні віце-президентів, деканів та завідувачів кафедрами. У 2025-2026 роках заплановані значні зміни в структурі та штатному розписі НаУКМА, що також пов’язані з новою Стратегією НаУКМА 2026-2035, над розробкою якої ми працювали разом з Deloitte за підтримки Temerty Foundation протягом минулого року.

Повномасштабна війна, нові технологічні досягнення, виклики глобальної турбулентності та конкуренції вимагали оновлення нашого розуміння місії, візії, стратегічних амбіцій та пріоритетів НаУКМА, створення власної фінансової моделі, переходу від статусу університету в державній власності до статусу публічного, нових підходів до освітнього процесу й наукових досліджень.

За дослідженнями, серед причин неповернення в Україну війна займає лише 4 місце, - президент Могилянки (інфографіка РБК-Україна)

Отже, недостатня кількість студентів, з якою стикаються сьогодні численні університети, не стосується вас.

Звісно, це не про нас. У нас немає проблем з недобором. Ми б хотіли, щоб у нас навчалося більше студентів-фізиків, але це не пов'язано з недостачею.

НаУКМА - це унікальний університет, який став першим після 1991 року, що заснував факультет природничих наук. У нас викладаються такі дисципліни, як хімія, фізика, біологія та екологія. Було б чудово, якби більше учнів шкіл обирали навчання за природничими напрямками. Це має велике значення для технологічної незалежності України та зростання національної промисловості.

Математика починає виглядати дещо простішою – особливо в контексті поширення інформаційних технологій та комп'ютерних наук у нашому суспільстві. Це означає, що вона вже не викликає стільки труднощів, як, наприклад, фізика.

До речі, цього року будемо пропонувати абітурієнтам дві нові програми з фізики: бакалаврську і магістерську. Я б хотів подивитися, який ще український університет у нас може зробити таку пропозицію.

Фізика на Факультеті природничих наук концептуально узгоджується в НаУКМА з робототехнікою на Факультеті інформатики.

Ціни на навчання, найдорожчі спеціальності та держзамовлення

Наразі в сфері фінансування вищої освіти спостерігається збільшення ролі грантової підтримки. Які освітні програми мають вищу ймовірність отримання компенсації за навчання на контрактній основі, навіть якщо це лише часткове відшкодування?

Кількість державних грантів, на які можуть розраховувати абітурієнти, буде визначатися результатами їхнього тестування НМТ. Варто зазначити, що торік більше ніж 30% першокурсників Національного університету "Києво-Могилянська академія" отримали державні гранти для навчання.

Про вартість контрактного навчання: які спеціальності в Могилянці наразі є найдорощими і де очікується підвищення цін у цьому році?

- У нас на факультеті інформаційних технологій є програми вартістю 100 тисяч гривень на рік. Політичне лідерство і економічна дипломатія - 110 тисяч. Право - 90 тисяч. Найнижча ціна поки що на природничому факультеті, близько 50 тисяч. Також треба розуміти, що вартість бюджетних місць на сьогоднішній день є нижчим від рівня собівартості освітніх програм.

Яким чином у вас наразі функціонує державне замовлення? Чи планується зменшення кількості місць для студентів за певними спеціальностями?

У Кабінеті Міністрів за створення державного замовлення відповідає Міністерство економіки, тоді як розподіл місць серед закладів вищої освіти здійснює Міністерство освіти і науки України.

На даний момент уряд ще не ухвалив відповідні рішення. Проте вже відомо, що розподіл державного замовлення на майже всі бакалаврські та магістерські програми буде здійснюватися за принципом відкритого конкурсу, з огляду на результати національного мультипредметного тесту (НМТ) та пріоритети вступників.

Кожен майбутній студент зможе подати заявки на 10 освітніх програм без обмежень щодо кількості вищих навчальних закладів. З огляду на специфіку державної політики, ми прогнозуємо найбільшу кількість бюджетних місць для освітніх програм Факультету інформатики та філологічних напрямів Факультету гуманітарних наук.

"Росіяни не мають ні історії, ні території". Про співпрацю з ГУР

Ваш проект з Головним управлінням розвідки вже знаходиться в активній стадії реалізації. Поділіться, будь ласка, більш детальною інформацією про нього.

- Так, дотепер це дуже успішна сертифікатна програма "Російські студії", створена з ініціативи Кафедри міжнародних відносин НаУКМА. З наступного навчального року запрацює відповідна магістерська програма, також ми будемо розвивати нашу роботу у форматі аналітичного центру.

Нашими міжнародними партнерами є Джорджтаунський університет у Сполучених Штатах, Карлів університет у Празі, а також кілька університетів у Німеччині. У найближчому майбутньому планується налагодження співпраці з французькими вищими навчальними закладами.

Російські студії - це про те, що ми повинні знати свого ворога. Не колишня так звана "совєтологія", яка дуже швидко переросла у совєтофільство і русофільство, а після колапсу Радянського Союзу зростала на грошах російських олігархів.

Росія позбавлена своєї історії та території. Вона має лише імперське минуле та запозичене ім'я, - зазначив Сергій Квіт (інфографіка РБК-Україна).

Російські дослідження в НаУКМА надають абсолютно нову перспективу: важливо усвідомлювати, що відбувається в економіці агресора, а також вміти виявляти тенденції, що формуються в російському суспільстві та медіа.

Поруч з тим, що вже існує велика дослідницька література про феномен радянської людини, нам потрібно описати феномен злочинної російської політичної ідентичності й поширити це розуміння серед своїх зарубіжних партнерів. Ми вже маємо ряд суголосних проєктів, серед яких фактчекінгова організація StopFake, яка працює в 14-ти мовах, аналітичний центр Школа політичної аналітики та інші.

Я також можу виступати в ролі експерта, оскільки в радянські часи був професійним спортсменом, який спеціалізувався на фехтуванні. Це дало мені змогу подорожувати різними куточками Радянського Союзу, і на основі своїх власних спостережень я сформував уявлення про такі місця, як Москва, Санкт-Петербург, Білорусь, Татарстан, Башкортостан та Сибір.

Тому я добре розумію, що російська армія - це просто люди з російськими паспортами. І якщо це не етнічні росіяни, то у себе вдома вони не хочуть називатися ні "рускімі", ні "расіянамі".

Російське суспільство не є однорідною структурою, як може здаватись на перший погляд. Між політичними культурами України та Росії існує суттєва різниця, що нагадує безодню.

Оскільки російське суспільство ніколи не стикалося з іншими формами політичного устрою, окрім авторитаризму та тоталітаризму, воно не здатне трансформувати свою політичну культуру. Тому важливо знищити імперію та надати можливість пригнобленим народам заснувати власні демократичні держави.

Російське суспільство живе у фейковій медіа реальності, не розуміє, для чого потрібні свобода слова, критичне мислення і самоврядування, не має ні власної історії, ні території. На жаль, росіяни мають лише історію імперії, територію імперії та вкрадене ім'я.

Їм треба допомогти створити власну державу на власній території, яка б не була територією імперії. Щоб вони не думали як про "своє" ні про Україну, ні про Балтійські країни, ні про Білорусь, ні про Якутію, ні Татарстан, ні Башкортостан. Але ж де вона, ця власне російська територія? Я сам хотів би це зрозуміти.

"Війна - на 4 місці серед причин неповернення". Про освітні втрати та виїзди студентів

- Як ви оцінюєте нинішню демографічну ситуацію в Україні? Зокрема те, що студенти під час війни продовжують виїжджати за кордон. Часто кажуть, що вони їдуть не стільки за освітою, скільки за кращими умовами життя.

Кожен конфлікт змушує мільйони людей залишати свої країни, і це цілком зрозуміло. Ми не маємо можливості зупинити цей процес, адже люди втікають від загроз і мають свої унікальні життєві ситуації.

У Києво-Могилянській академії ми робимо все можливе в нинішніх умовах: активно працюємо над укріпленням національної освіти, яка надихає українців бачити своє майбутнє в Україні.

Це стосується подальшого розвитку системи вищої освіти, включаючи введення нового статусу публічних закладів для державних університетів і надання їм фінансової незалежності.

Пані міністр освіти і науки України у 2019-2020 роках, випускниця НаУКМА Анна Новосад, посилаючись на соціологічні дослідження українських школярів за кордоном, повідомила на одному із заходів КМБШ, що серед причин, які заважають їм повертатися, війна займає четверте місце.

Отже, в даний момент, можливо, варто звернути увагу не лише на освітні втрати, але й на ризики для психологічного здоров'я українських підлітків, які виникають через нестачу живого спілкування та соціалізації з однолітками. Багато з них переважно занурені у світ соціальних мереж і залишаються осторонь від актуальних новин українського суспільства.

Ми не можемо завадити виїздам за межі країни, оскільки люди намагаються втекти від загроз, - Сергій Квіт (інфографіка РБК-Україна)

- Якщо розглядати людей, які вирушають на навчання, оскільки вважають, що тамтешні університети мають вищий рівень освіти?

Ми існуємо в світі, де немає локальних ринків чи єдиних стандартів якості освіти — все зводиться до одного глобального ринку. Наші університети фактично змагаються з закордонними навчальними закладами. Адже сьогодні кожен має можливість обрати навчання в будь-якій країні.

Водночас, я настійно не раджу відразу після закінчення школи вирушати на бакалаврат за кордон. Це може призвести до ризику повного відірвання від України, адже не лише професійні знання, а й загальне світосприйняття молоді формуються в абсолютно інших умовах.

Міжнародний досвід найефективніше отримувати завдяки різноманітним програмам академічних обмінів або вступаючи безпосередньо на магістерську програму.

Не слід недооцінювати українську вищу освіту, незважаючи на значні освітні втрати та виклики, пов’язані з безпекою. Більшість українських університетів забезпечують високий рівень бакалаврської освіти, а також пропонують якісні магістерські програми. Крім того, тут можна знайти добрі освітньо-наукові програми для отримання ступеня доктора філософії.

Якщо сюди додати студентську вимогливість і внутрішню дисципліну, в теперішніх критичних обставинах в українських ЗВО можна взяти для себе всі необхідні знання і уміння. Я зустрічався з могилянськими студентами, хіміками і міжнародниками, наших бакалаврських програм у Гіссені. Там були такі, що планували повертатися для продовження навчання в Україну.

"Без 12-річки не обійдемося". Про професії для відбудови України і конкуренцію між вишами

Які професії, на вашу думку, будуть критично важливими для відновлення України після війни, і які з них вже користуються великою популярністю?

- Безперечно, потрібні будуть інженерно-будівельні спеціальності. Також це енергетика, транспорт, логістика, медична реабілітація, інформаційні технології, психічне здоров'я, економіка, право та управління.

У НаУКМА ми пропонуємо виняткову психологічну експертизу, яка зосереджена в Центрі психічного здоров'я та на кафедрі психології. У нашому університеті ви зможете знайти безліч можливостей для здобуття актуальних та затребуваних професій.

Серед нових ініціатив виділяється унікальний для України Науковий центр "Київська лабораторія з питань енергетики та клімату (KECLab)", що функціонує в тісній співпраці з партнерами з Німеччини та Польщі.

Цей аналітичний центр займається розробкою політичних документів для урядових структур і незабаром планує впровадити власні сертифікаційні програми та магістратуру, спрямовані на підготовку незалежних спеціалістів в галузі енергетики. У світлі відновлення України, цей напрямок стане надзвичайно актуальним і важливим.

- Через кілька років зі шкіл в Україні вперше випустяться ті, хто вчиться не 11, а 12 років. Вже зараз звучать побоювання, що абітурієнтів буде значно менше. Що ви можете сказати про перехід до 12-річної школи в Україні?

Це подія мала відбутися давно, якби Табачник у 2010 році не намагався скасувати реформу освіти в школах.

Сучасний світ розвивається настільки швидко, що виникає необхідність у подовженні терміну отримання середньої освіти, впровадженні нових методів організації навчального процесу та підвищенні активності учнів. На даний момент, крім України, 11-річна шкільна освіта залишається лише в Росії та Білорусі, серед країн Європи.

Водночас, нам ще треба знайти відповіді на багато питань. Зокрема, ми ще не знаємо, як вплине на структуру українських університетів поява, поряд з чотирирічними, трирічних бакалаврських програм на тлі переходу з 2027 року на профільну школу і 12-річну шкільну освіту.

З моменту, коли у нас була запланована 12-річна школа, пройшло чимало часу. Однак у 2010 році Табачник намагався зупинити шкільну реформу, що завадила її реалізації, - зазначив Сергій Квіт (інфографіка РБК-Україна).

Важливо усвідомлювати, що якість освіти в школі оцінюється не лише за рівнем знань та навичок учнів, а також за стимулюванням їхньої ініціативності, здатності висловлювати власну думку, приймати відповідальні рішення, а також за наявністю почуття національної ідентичності та гордості за свою країну.

Уряд повинен мати план для ряду нових викликів, як-от, стосовно суттєвого зменшення кількості абітурієнтів у наборі до ЗВО на 2029-2030 навчальні роки, коли коли вони переважно підуть до 12 класу профільної школи. Можливо, університетам можна буде дати якісь доручення, виконання яких стало б основою для формування бюджету ЗВО на цей рік.

Постає кілька додаткових запитань, зокрема, які конкретно навички, зокрема у сфері вивчення англійської мови, а також поглибленої спеціалізації (STEM, гуманітарні науки, соціально-економічні дисципліни, мистецтво тощо) можуть бути адаптовані з вищої освіти до програми середньої школи.

Які перспективи для навчальних закладів у контексті конкуренції за студентів, з огляду на зміни в демографічній ситуації?

- Звичайно, заклади вищої освіти будуть набагато більше конкурувати не лише через демографію.

В Україні поки що не спостерігається такої інтенсивної конкуренції, як, наприклад, у США, оскільки вища освіта в нашій країні здебільшого виконує соціальну функцію. У майбутньому конкуренція, ймовірно, зросте, зосереджуючись на якості навчальних програм та змаганні за найкращих потенційних студентів.

Про громаду Могилянки та можливості для вступу до академії.

Незабаром стартує новий етап вступної кампанії. Які аспекти слід врахувати абітурієнтам, щоб збільшити свої шанси на зарахування до університету Могилянки?

- Як я вже згадував, можливо, наша найбільша цінність - це спільнота Могилянки, яка, у свою чергу, спирається на власні цінності і чесноти. Тому я б радив просто намагатися потрапити в наш університет, оскільки він всередині розкриває різні можливості, у тому числі стосовно формування індивідуальної траєкторії навчання.

Якщо раніше акцент робився переважно на окремих курсах, тепер ми прагнемо розширити ідею індивідуальної траєкторії, включаючи планування кар'єрного шляху та налагодження контактів у межах спільноти.

З вересня цього року ми запускаємо неповторну мультидисциплінарну програму "Могилянський трівіум Liberal Arts Education". Ця програма об'єднує курси з різних галузей знань, охоплюючи гуманітарні, соціально-економічні та природничо-технологічні напрямки. Наш підхід акцентується на розвитку особистості студента, його світогляді та ціннісних орієнтирах.

Студенти першого року навчання проходять набір базових дисциплін, створених виключно для цієї освітньої програми. У курс навчання включені міждисциплінарні проекти, короткострокові "pop-up" курси, а також менторська підтримка на протязі всього навчання. З другого року студенти вже можуть обирати свій основний профіль та вибіркові предмети з інших напрямків.

У Європі лише Росія та Білорусь зберігають 11-річну шкільну освіту, повідомив президент НаУКМА, наводячи інфографіку РБК-Україна.

Наша мета — підтримати студентів у пошуках відповіді на ключове питання: "Хто я?". Це питання є основоположним для їхнього майбутнього, оскільки визначає професійні можливості, кар'єрний шлях, здатність до лідерства, а також прагнення до безперервного навчання і самовдосконалення. Розуміння власної сутності, а також природи людства і суспільства допоможе їм ефективно керувати процесами створення та трансформації важливих систем.

Щоб стати студентом Києво-Могилянської академії, важливо зробити свідомий вибір. Крім того, необхідно бути уважним, стежити за актуальними новинами, відвідувати приймальну комісію та спілкуватися з нашими нинішніми студентами та випускниками.

Ми регулярно надаємо цю можливість під час Днів відкритих дверей, літніх та зимових шкіл, а також у інших форматах, які НаУКМА постійно організовує, включаючи різні регіони України.

Я хотів би згадати про видатного філософа Григорія Сковороду, який навчав нас цінності "сродної праці". Він підкреслював, що важливо займатися тим, що відповідає нашим природним талантам і схильностям. Ця праця, що походить з покликання, не лише приносить задоволення і сенс у житті, але й стає джерелом щастя, приносячи користь як нам самим, так і оточуючим.

Якщо особа не відкриє для себе свою справжню діяльність, тоді все, чим би вона не займалася впродовж життя, перетвориться на тягар як для неї самої, так і для тих, хто її оточує. Сьогодні Києво-Могилянська академія підтримує своїх студентів у пошуках самовизначення в цьому складному та динамічному світі, допомагаючи їм знайти свою справжню справу.