Вчені досліджують зуб мумії з Болівії, що може змінити наше розуміння історії скарлатини.

Можливо, ця хвороба виникла в Латинській Америці ще до початку колонізації.

Учені заявили про те, що скарлатина з'явилася в Латинській Америці ще до того, як туди прибули європейські колонізатори. Дослідники з Італії та Великої Британії виявили сліди бактеріальної інфекції в зубі стародавнього муміфікованого черепа, повідомляє Science Alert.

Залишки, які були знайдені, належали чоловікові, що мешкав на високих плато сучасної Болівії в період між 1283 і 1383 роками нашої ери. Христофор Колумб, тим часом, перетнув океан і прибув до нового континенту лише у 1492 році. Таким чином, якщо аналіз вірний, скарлатина вже існувала серед корінних народів Америки за століття до їхнього контакту з європейцями.

"Древній штам містив безліч, хоча й не всі, патогенних генів, які були виявлені в сучасних варіантах Streptococcus pyogenes", -- повідомив мікробіолог Франк Майкснер, керівник Інституту дослідження мумій Eurac, приватного наукового центру в Італії.

Давнісінький штам скарлатини має тісний зв'язок із нинішніми штамами, які спричиняють захворювання горла. Вважається, що його відокремлення від інших сталося близько 10 тисяч років тому.

Згідно з більшістю досліджень, первісні мешканці Америки, ймовірно, подолали Берингову протоку близько 22 тисяч років тому. Крім того, геномні дані свідчать про те, що S. pyogenes існувала в Європі та Африці вже чотири тисячі років тому.

"Науковці зазначили, що наявність S. pyogenes у різних географічних зонах та у різні історичні епохи свідчить про ймовірність його перенесення людьми під час міграцій, що сприяло його поширенню по всьому світу."

До появи сучасних антибіотиків скарлатина була однією з основних причин дитячої смертності та інвалідності, іноді спричиняючи втрату зору і слуху. До того як вчені з'ясували, що інфекцію викликає бактерія, її симптоми часто плутали з віспою, кором і дифтерією. Ці хвороби історично вважаються "прикордонними" хворобами. Вважається, що європейські колоністи привезли їх із собою в Америку, заразивши місцеве населення з нерозвиненою імунною системою.

Тепер же вчені витягли із зуба мумії давню, сильно фрагментовану ДНК S. pyogenes. Проте, вчені стверджують, що їм все ж вдалося витягти найдрібніші фрагменти інформації для реконструкції моделі її геному.

"Це нагадує процес складання пазла без уявлення про те, як має виглядати фінальний малюнок," — зазначив мікробіолог Мохамед Сархан з компанії Eurac.

Раніше науковці, які займалися вивченням стародавньої ДНК, відкидали довгі послідовності, вважаючи, що вони не могли зберегтися протягом такого тривалого часу і скоріше за все виникли в результаті сучасного забруднення. Однак тепер дослідники стверджують, що їм вдалося вирішити цю проблему. Як зазначив Майкснер, їхнє дослідження "підриває основи вивчення стародавньої ДНК".

"Завдяки характерним закономірностям хімічного ушкодження, ми змогли чітко продемонструвати, що довгі послідовності мають таку ж давність, як і коротші, і це дало нам важливу інформацію", -- зазначив Сархан.

Дослідники виявили ключові гени, що відповідають за вірулентність, у давньому штамі бактерій. Це відкриття підтверджує, що цей штам слід вважати патогеном, який, ймовірно, вражав горло, а не шкірні покриви.

Згідно з недавніми дослідженнями, вчені знайшли в кам'яних укриттях Колумбії найдавніший відомий слід бактерії Treponema pallidum, яка викликає сифіліс та ряд інших хронічних шкірних захворювань. Вік цих знахідок оцінюється в 5500 років.