"У глобальній історії важко знайти подібні приклади": іспанські вчені про мирний опір українців агресії Росії.

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежений.

На початку повномасштабного вторгнення Росії українці проявляли свою відвагу не лише на фронті, а й в тилу. Вони активно брали участь у мирних протестах у містах, що опинилися під окупацією, перекривали маршрути для російських військових колон, організовували евакуацію людей, збирали кошти та купували необхідні речі як для військових, так і для цивільного населення. На захоплених територіях багато хто відмовлявся співпрацювати з загарбниками, демонструючи стійкість та незламність.

Чому досвід українського громадянського спротиву в умовах війни є безпрецедентним і важливим не тільки для України, але й для глобальної спільноти? Про це Радіо Свобода поговорило з іспанськими науковцями, які займаються проєктом "Ініціатива розвитку місцевого демократичного управління для суспільного, стійкого та ненасильницького відновлення в Києві".

* Феліп Даза Сьєрра, викладач у Паризькому університеті Science Po та один із головних наукових консультантів проєкту;

Карлос Діас Бодоке, провідний дослідник в Обсерваторії прав людини та бізнесу, а також координатор організації NOVACT у Східній Європі.

Інтерв'ю було переведено з англійської та відкориговано для покращення зрозумілості та плавності викладу.

"Становити частиною загальнолюдської спадщини"

- У чому цнікальність цього проєкту? Яка його мета?

Карлос Діас Бодоке: Раніше, ще до Революції гідності, ми вже реалізовували окремі проєкти в Україні. Згодом наша робота тут певний час була призупинена.

Після початку повномасштабного вторгнення [РФ] ми повернулися до України з новими силами та ідеями, прагнучи підтримати країну в цих надзвичайно складних обставинах.

В даний момент ми здійснюємо великий проєкт, що фокусується на дослідженні та популяризації ненасильницького опору.

Ми прагнемо підкреслити, що не тільки військові зусилля, а й різні способи громадянського спротиву мають таку ж значущість для нації, що бореться з зовнішньою агресією.

Феліп Даза Сьєрра: У світовій історії не так багато прикладів того, як населення всієї країни настільки масово самоорганізовується і чинить спротив у таких масштабах.

На даний момент ми займаємося створенням звіту, який охоплює період з лютого по червень 2022 року, з більш детальним акцентом на окремі аспекти.

Ми поступово зміщуємо увагу від громадянського спротиву до стійкості громад. Нас цікавить, як ця стійкість еволюціонувала від 2022 до 2025 року - саме цей період охоплює наше дослідження.

Україна виявила надзвичайно потужні прояви громадянської стійкості, які з часом трансформувалися у стійкість цілих спільнот.

Ми говоримо про ключове значення простих громадян, які об'єднували свої сили, організовувалися самостійно та спільно боролися проти загарбників.

Карлос Діас Бодоке: Наш внесок як Novact полягає в тому, щоб підтримувати й документувати ці прояви спротиву та стійкості. І, як уже сказав Феліп, ми прагнемо пов'язати український досвід із ширшою міжнародною дискусією, насамперед у Європі.

Це має велике значення, оскільки сьогодні Україна проявляє надзвичайно високий рівень підготовленості та ефективності в реагуванні на кризи, катастрофи та різноманітні екстремальні ситуації.

Ви зазначили, що маєте намір поділитися цим досвідом не лише з українською аудиторією, але й на міжнародному рівні. Тема ненасильницького опору справді не отримує достатньої уваги у світі. Як ви вважаєте, чи така ж ситуація й в Україні? Також ви говорили про те, що вносите певні корективи у напрямок вашого дослідження.

Феліп Даза Сьєрра: У Європі нині ведеться важлива дискусія щодо майбутньої політики безпеки та оборони. Ми прагнемо взяти участь у цій розмові і підкреслити, що, крім військових аспектів, слід також звернути увагу на цивільний вимір.

Ми також намагаємося сформувати платформу для обміну досвідом у галузі демократичного управління.

Одне із завдань цього проєкту - показати, що люди, які ще з 2022 року, а часто й раніше, займалися евакуацією, протидіяли дезінформації, боролися на інформаційному фронті,

Ці люди мають бути залучені до процесів ухвалення рішень на місцевому, регіональному та національному рівнях.

Тому ми прагнемо не лише зробити їхню діяльність видимою, а й сприяти появі нових моделей врядування , які дадуть їм можливість реально впливати на політичні рішення, особливо ті, що стосуються майбутнього соціального й економічного відновлення України.

"450 прикладів - це тільки початок!"

Яким чином у вашому дослідженні трактують поняття ненасильницького опору?

Феліп Даза Сьєрра: Серед них можна виділити такі дії, як громадянська непокора, відмова від співпраці, організація протестів та заснування альтернативних управлінських структур.

У 2022 році ми стали свідками великих символічних протестів, зокрема в містах Херсон і Чернігів. Громадяни виходили на вулиці, чітко висловлюючи окупантам свою позицію: "Ви тут не потрібні".

У Херсоні, поблизу Чернігова та Сум і в інших містах люди фізично зупиняли російські військові колони. Така фізична інтерпозиція також вважається формою ненасильницького спротиву.

Учителі й викладачі університетів відмовлялися співпрацювати з окупаційною владою. Державні службовці не допомагали росіянам організовувати псевдореферендуми.

І, нарешті, ми говоримо про так звані паралельні структури врядування. Цивільні самоорганізовувалися, щоб забезпечувати базові публічні послуги - від гуманітарної допомоги до освіти й навіть безпеки. .

- Ви вже згадували, що зібрали сотні прикладів ненасильницького спротиву та стійкості. Що об'єднує ці історії?

Феліп Даза Сьєрра: Наразі ми зафіксували понад 450 випадків, і продовжуємо вести облік нових.

Ми поділили їх на дві великі категорії: громадянський спротив і стійкість громад.

Особисто я найбільше вражений випадками, коли люди відмовляються співпрацювати з окупантами. Наприклад, траплялися ситуації, коли російські військові намагалися увійти до адміністративних будівель, але місцеві мешканці чинили їм опір.

Деякі люди навіть відмовлялися отримувати гуманітарну допомогу від загарбників або виконувати їхні замовлення, зокрема щодо будівництва інфраструктури в зоні конфлікту.

Ми спостерігали найбільшу кількість таких інцидентів у початкові роки повномасштабної агресії, зокрема в 2022 та 2023 роках.

У той же час ми відзначали еволюцію стійкості спільнот — це ініціативи, що сприяють збереженню єдності та довіри серед людей, боротьбі з дезінформацією, а також зміцненню економічної стабільності.

Особи, які у 2022 році займалися евакуацією цивільних із Харкова, згодом заснували офіційні організації. Їхня діяльність стала більш різноманітною.

Українське громадянське суспільство сьогодні стало сильнішим, ефективнішим, професійнішим і має значно більше можливостей для протидії російській агресії.

Карлос Діас Бодоке: Ми спостерігаємо, як люди об'єднуються для захисту своїх спільнот, гідності та права на самостійне визначення власного майбутнього.

- Чи могли б ви розповісти про один конкретний випадок, який вразив вас найбільше?

Феліп Даза Сьєрра: Найбільше мене вражають випадки відмови від співпраці з окупантами.

Одним із найяскравіших прикладів для мене є події у Славутичі 26 березня 2022 року. Тоді російські війська вже стояли біля міста. Місцева влада разом із представниками громадянського суспільства закликала людей зібратися біля міської ради. За кілька годин до цього росіяни викрали міського голову.

Сотні людей дуже швидко прийшли на площу. З українськими прапорами, символікою, виконуючи українські пісні, вони рушили від центру міста назустріч російським військовим.

Окупанти почали стріляти в повітря, але люди не зупинилися. Вони продовжували співати й упевнено йшли вперед.

Настав критичний момент: з одного боку були російські солдати з танками та бронетехнікою, а з іншого – місцеві жителі разом із представниками влади. Розпочалися переговори. Люди вимагали звільнити мера Славутича, Юрія Фомічева, який представляв партію "Слуга народу". У результаті, 26 березня 2022 року, міського голову відпустили і заявили про намір не окупувати місто.

Росіяни були приголомшені. Вони не могли повірити, що цивільні люди наважаться протистояти їм таким чином, попри те, що вони мали танки й важке озброєння. Для мене це був надзвичайно сильний і вражаючий приклад.

Чи вивчали ви також наслідки та ризики, які переживали учасники ненасильницького опору?

Карлос Діас Бодоке: Люди можуть стати жертвами вбивств, пережити катування або ж просто зникнути безвісти після арешту російськими солдатами.

Тому в нашій діяльності ми орієнтуємося виключно на інформацію, пов'язану з цивільними особами, яка вже доступна для загального огляду. Ми завжди дотримуємося принципу конфіденційності і не розголошуємо дані, що можуть загрожувати безпеці будь-кого.

Феліп Даза Сьєрра: Основний принцип ненасильницького опору полягає в тому, що жодна організація не має права примушувати особу брати участь у дії або ставити її на передову боротьби. Кожен має право самостійно встановлювати свої межі.

Дехто особисто обирає відмовитися від співпраці з загарбниками.

Дехто висловлює: "Це для мене занадто складно. Я сильно нервую, коли йдеться про спілкування з російськими військовими. Мені комфортніше займатися гуманітарною допомогою або евакуацією."

Кожна особа та кожна спільнота самостійно обирає, які методи опору вони вважають прийнятними.

Єдине, що ми можемо зробити, - це пояснити можливі наслідки, допомогти людям усвідомити ризики та надати інструменти, які можуть допомогти діяти безпечніше.

"Люди ведуть боротьбу не тільки за землі."

Чи можна заперечити, що активна участь громадян та їхній опір стали важливими чинниками, які сприяли Україні в її боротьбі на ранніх етапах повномасштабного вторгнення Росії?

Феліп Даза Сьєрра: Так, безумовно. Ми усвідомлюємо, що військовий аспект має велике значення - це питання активно обговорювалося в міжнародних медіа та політиці. Однак, на мою думку, деякі важливі елементи залишилися непоміченими.

Конкретно - чому так? Це пояснюється тим, що однією з основних рис громадянського суспільства є децентралізація.

У 2014 році відбулись політичні реформи, сформувалась розгалужена структура місцевих органів влади, які мали реальні політичні та економічні повноваження.

Локальна організація об'єднувала державні структури та громадян, оскільки мала децентралізовану природу. Дії відбувалися спонтанно. Люди були обізнані про ситуацію, знали своє місто та місцевість.

У них було неймовірне прагнення та відвага захищати свої оселі і близьких. Одночасно вони мали можливість до швидкого та децентралізованого спілкування і організації. Без цих якостей їхня реакція не могла б відбутися.

Російська війна охоплює не тільки бойові дії – це також залучення проксі-груп, колабораціоністів, найманців, інформаційних маніпуляцій та кібератак.

Сучасні конфлікти мають значно більший масштаб, що підкреслює важливість цивільно-військового співробітництва.

Якщо ви готуєте своє суспільство, свою націю захищати країну не лише у військовий, а й у цивільний спосіб - ви маєте дуже міцну архітектуру безпеки і оборони.

- Тобто можна сказати, що український досвід може бути дуже корисним для всього світу, і саме тому ви ним ділитесь?

Феліп Даза Сьєрра: Абсолютно вірно. У період війни ми спостерігаємо дві важливі тенденції. По-перше, це опір російській агресії, а по-друге, активний процес формування демократичних інститутів. Українське суспільство стає більш стійким: посилюється боротьба з корупцією та самоорганізація громад. Отже, демократія в Україні не просто розвивається, а робить це з великим темпом.

Український досвід може бути корисним для Європи на двох рівнях.

- підготовка цивільних осіб, збільшення їхніх можливостей та формування сприятливих умов для залучення громадян до питань безпеки та оборони.

, адже праворадикальні сили зростають у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії і навіть у Великій Британії. Цей досвід потрібно передати, "впровадити" в решту європейського суспільства.

- Що, на вашу думку, є унікальним в українському досвіді, наприклад, з точки зору його користі для Європи чи всього світу?

Карлос Діас Бодоке: - і мені б хотілося висвітлити цю тему з трьох різних аспектів.

Перш за все, варто зазначити демократичну стійкість. Україна надає яскравий приклад того, як місцеві органи влади в тісній співпраці з громадянським суспільством здатні працювати над зміцненням довіри, підтримкою демократичних процесів участі та забезпеченням легітимної демократії, навіть під умовами значного тиску.

По-друге, готовність до криз. Український досвід показав, що стійкість не може спиратись виключно на інституції - вона також потребує громад і активістів громадянського суспільства. Криза може бути катастрофою природного характеру, а може - вторгненням. Треба бути готовими до обох.

По-третє, реконструкція та управління. В Україні в даний момент активно тестуються нові моделі взаємодії між населенням та місцевими адміністраціями. Впроваджуються гібридні механізми онлайн-участі, а міста працюють над створенням власної цифрової інфраструктури, що дозволяє громадянам реально впливати на ухвалення рішень, які стосуються їхнього повсякденного життя.

- Чи змінило вивчення українського досвіду у контексті ненасильницького спротиву ваше власне розуміння громадянського спротиву та самоорганізації?

Феліп Даза Сьєрра: Одним із ключових питань було - що спонукає людей до дії?

Випадок України дуже цікавий тим, що

Українська ідентичність базується на концепції громадянської нації, що підкреслює важливість волі народу, голосу громадян та їхніх прагнень. Основою захисту українців є їхня культурна спадщина, демократичні цінності та самобутність.

Це також дуже важливо з точки зору заохочення громадянського спротиву в інших європейських країнах: потрібно розуміти, що мотивує людей. Наприклад, у Франції - як спонукати молодь до дії? Адже молодь не хоче йти до армії. Причина в тому, що молоді люди не розуміють, навіщо їм захищати демократію. Тому цінності, що стоять за громадянським спротивом, є надзвичайно важливими.

Чи можна стверджувати, що основною причиною опору російській окупації в Україні стало прагнення захистити демократичні цінності та свободу?

Феліп Даза Сьєрра: Основна мотивація, яку я виділяю на перше місце, - це ідентичність, українська культура, а також охорона українських культурних цінностей і демократії. Ці два аспекти - культура та ідентичність і демократія - є основою нашого суспільства. Люди прагнуть захищати своє коріння. Саме через це виникають усі ці антикорупційні ініціативи в Україні.

Ті, хто обирає шлях громадянського опору, -

Карлос Діас Бодоке зазначає, що традиційно під терміном неурядові організації розуміють громадські об'єднання, адвокаційні групи чи структуровані спільноти. Однак те, що ми спостерігаємо в Україні, є набагато більш комплексним явищем, яке значно перевищує рамки офіційних організацій.

Україна продемонструвала, що справжня сила громадянського суспільства не визначається кількістю неприбуткових організацій, а проявляється через низові ініціативи – надзвичайно неформальні проекти, які зародилися по всій країні з перших днів повномасштабної агресії.

Головним є те, яким чином ці неформальні рухи та ініціативи, що виникають на базовому рівні, впливають на суспільство.

Громадянський спротив українців можна порівняти з реакцією суспільств під час Другої світової війни, коли нацисти окупували Данію.

Зараз ми усвідомлюємо, наскільки значущим є громадянський опір у контексті сучасної гібридної війни. Це вже не просто питання окупації, а й складних гібридних конфліктів. Отже, надзвичайно важливо аналізувати та впроваджувати цей досвід у практику.

Якщо б вам довелося окреслити основні результати вашого дослідження, що б вони розкривали про українське суспільство та його джерела стійкості?

Феліп Даза Сьєрра: Це нове керівництво характеризується визначеними цінностями демократії, інноваційними підходами до організації, які тісно пов'язані з демократичними принципами, прозорістю та відповідальністю.

Громадянське суспільство в період з 2022 по 2025 рік демонструє позитивні зміни. Воно стало більш потужним, організованим, професійним та розширило свої діяльності. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), засноване в 1961 році, продовжувало свою роботу. У 2025 році планувався бюджет у розмірі 42,8 мільярда доларів, однак президент Дональд Трамп у січні того ж року призупинив всі іноземні допомоги агентства на 90 днів. У березні держсекретар США Марко Рубіо оголосив про скасування 83% програм USAID. 1 липня він зазначив, що деякі програми перейдуть під управління Державного департаменту, а майбутня допомога США буде цільовою та обмеженою за часом. Це стало серйозним викликом, і ми можемо спостерігати цю еволюцію.

Коли громадянське суспільство є підготовленим, добре організованим і має чітке уявлення про свої цінності та цілі, воно здатне досягати вражаючих результатів.

Існують і певні загрози. Місцеві медіа стикаються з багатьма проблемами на прифронтових територіях - їм потрібні ресурси, підтримка, визнання. І нарешті - голоси жінок і молоді, які очолювали цей спротив, - вони мають отримати місце у процесі соціального відновлення країни.

Карлос Діас Бодоке: Громадянський опір завжди був і залишається одним із ключових елементів української витривалості.

Громадянський опір має високу здатність до адаптації: він змінюється відповідно до інтенсивності репресій та характеру окупації, демонструючи при цьому значну креативність.

Стійкість громад і суспільства, якщо вона формується задовго до кризи - через громадянську участь, місцеве самоврядування - може стати стратегічним ресурсом, коли суспільства стикаються з масштабною кризою, війною, вторгненням.

Однак, ймовірно, найсуттєвіший висновок полягає в тому, що... І саме це стало очевидним в Україні.