У світі є океан без країв, і його хвилі постійно змінюються.

Саргасове море, розташоване в Північній Атлантиці, є неповторним природним феноменом на Землі — це єдине море, яке не має сполучення з материком. Його контури визначаються не берегами, а океанічними течіями. Тим часом нові дослідження показують, що цей відокремлений район змінюється швидше, ніж більшість інших частин відкритого океану.

Цю інформацію повідомляє видання Daily Galaxy.

Мова йде про водну площу, що розташована приблизно за 950 кілометрів на схід від узбережжя Флориди. Саргасове море оточене чотирма основними течіями: Північноатлантичною, Канарською, Північноекваторіальною та Антильською. Вони разом утворюють Північноатлантичний круговорот, що визначає умовні кордони цього моря, яке займає територію приблизно 5,2 мільйона квадратних кілометрів.

Море отримало свою назву завдяки саргасовим водоростям — буро-золотистим рослинам, які утворюють величезні плавучі маси на поверхні води. Ці водорості не закріплюються на дні, а вільно дрейфують, формуючи унікальну екосистему. Саме в таких умовах можна знайти молодих морських черепах, а також рідкісні види креветок, крабів та безліч риб, які не зустрічаються в інших частинах океану.

Оновлений аналіз, опублікований у журналі Frontiers in Marine Science, базується на щомісячних вимірюваннях, які проводять у цьому районі з 1983 року. Це найдовший безперервний масив даних про вуглецеву хімію відкритого океану у світі.

За чотири десятиліття температура поверхні Саргасового моря зросла майже на 1 градус Цельсія. Водночас солоність підвищилася, рівень розчиненого кисню знизився приблизно на 6%, а кислотність води зросла більш ніж на 30%. Також у воді збільшився вміст розчиненого неорганічного вуглецю, що пов'язують із поглинанням океаном викидів вуглекислого газу.

Дослідники підкреслюють, що умови, які в 1980-х роках вважалися аномальними, тепер стали звичайними. Це призводить до серйозних загроз для екосистеми Саргасового моря, яке виступає своєрідним "дитячим садком" для багатьох морських видів. Тут розвиваються європейські та американські вугрі, проходять міграційні маршрути горбатих китів, а під водоростями ховаються молоді черепахи.

Додатковий тиск на регіон створює людська діяльність. Течії накопичують у морі пластикове сміття, судна руйнують зарості саргасуму, а шум двигунів заважає морським тваринам. Потепління води також погіршує вертикальне перемішування, через що на глибині зменшується кількість кисню, а поживні речовини гірше піднімаються до поверхні.

Окремим викликом залишається забезпечення охорони цієї акваторії. Оскільки жодна країна не має юридичних прав на Саргасове море, реалізація заходів щодо його захисту ускладнюється. Для вирішення цієї проблеми активно працює спеціально створена Комісія Саргасового моря, що отримала підтримку від Бермудських островів. Серед запропонованих заходів — зміна судноплавних маршрутів та введення обмежень на риболовлю під час періодів масової міграції черепах.

Дослідники підкреслюють, що саме довготривалі спостереження дають змогу побачити, наскільки швидко змінюється ця унікальна частина Атлантики -- і які наслідки це може мати для всього океану.

Нагадуємо, що в південно-східному регіоні Туреччини археологи виявили підводне місто, яке налічує близько 2400 років. Зараз це поселення затоплене водами озера Діджле-дамба. Дослідникам вдалося виявити цілі квартали цього древнього міста. Серед знайдених артефактів — гробниці, мечеть і медресе, причому більшість будівель збереглися в задовільному стані.