Їх спіткала різноманітна доля: давні породи зберегли останки людей, які існували 100 тисяч років тому.

Археологічні дослідження, здійснені в Африці, відкрили нові аспекти життя давніх цивілізацій.

Археологи, що здійснюють великомасштабні розкопки в Африці, виявили докази існування людей, які жили в цьому регіоні близько 100 тисяч років тому. Науковці виявили тисячі артефактів та залишків тварин, а також осадові породи, що свідчать про те, що Homo sapiens неодноразово відвідували лісисту місцевість нинішньої Афарської рифтової долини в Ефіопії перед тим, як сучасні люди почали розселятися Євразією, повідомляє Science Alert.

Але це життя не було позбавлене небезпек. Вчені знайшли три скелети людей, які розповіли про абсолютно різну смерть: відносно швидке поховання, спалення і напад диких тварин.

"Під час періодичних, короткочасних поселень на цьому багатому ландшафті люди ділили цей водозбірний басейн з безліччю тварин", -- заявила група археологів на чолі з Йонасом Бейене з Французького центру ефіопських досліджень в Ефіопії.

За словами вчених, люди використовували місцеву сировину для виготовлення міцних і високоякісних знарядь праці. Але як часто і як довго вони залишалися тут, неясно. "Результати цього виробництва -- а подекуди й останки відвідувачів -- було виявлено у відкладеннях мулу на заплаві, віддаленій від основного русла річки. Зараз вони оголюються внаслідок повільної вітрової та водної ерозії у Фаро-Дабе", - зазначили дослідники.

Археологічна пам'ятка Халібе, що є частиною досліджуваної області Середнього Аваша в Афарському рифтовому регіоні Ефіопії, відома своїм надзвичайним багатством. Вчені проводять розкопки тут протягом багатьох років. Вони виявили свідчення багаторазового використання людиною. Такі знахідки примітні, оскільки знаходяться на відкритій місцевості, а не в печері або іншому прихистку.

Останні дослідження були зосереджені на шарі породи, який датується приблизно 100 тисячами років тому.

Унікальність Халібі проявляється не лише в численних артефактах та відкритих просторах. Не менш важливим є й метод їх збереження. У печерах шари осадових порід утворюються повільно через тривале безперервне перебування людей. Це робить їх надзвичайно цінними історичними свідченнями, проте визначити, хто саме і коли здійснював ті чи інші дії, може бути досить складно.

Халібі колись був заплавою, і заселення тут було більш спорадичним. Люди приходили і йшли, їхні покинуті речі швидко вкривалися осадовими породами, відкладеними річковими паводками, що допомагало зберегти чіткіші свідчення окремих відвідувань. Будучи родючим ландшафтом, він також приваблював безліч тварин.

Безліч інструментів і артефактів залишилися на місцях, де їх пізніше виявили науковці. Це створило для дослідників неповторну нагоду вивчити, яким чином давні люди взаємодіяли з природою.

Знайдені на цьому місці кам'яні знаряддя свідчать про те, що люди, які відвідували цей район, виготовляли як більш тонкі ріжучі інструменти, так і міцніші знаряддя з місцевої породи. Від 65 до 82% усіх кам'яних артефактів були виготовлені з місцевого базальту. Також були виявлені свідчення виготовлення знарядь праці на цьому місці. 2% артефактів були виготовлені з обсидіану, який тут не зустрічається, що вказує на торгівлю або міграцію.

В той же час, були знайдені рештки найрізноманітніших тварин, серед яких можна виділити мавп, антилоп, куроподібних птахів, змій, ящірок, гризунів та навіть великих хижаків, схожих на сучасних левів. Варто зазначити, що на цих кістках не було виявлено жодних слідів обробки.

Окрім того, дослідники виявили кістки трьох осіб. Перший, ймовірно, був чоловіком, і його скелет зберігся в надзвичайно доброму стані. Аналіз останків свідчить про те, що його поховали, коли тіло ще залишалося цілим і на ньому були присутні м'які тканини, що вказує на те, що поховання відбулося незабаром після смерті. Проте немає жодних доказів того, що поховання було здійснене свідомо; можливо, останки були прикриті землею відразу після смерті, наприклад, внаслідок природних явищ.

Залишки другої особи збереглися лише у формі зуба та кількох маленьких кісткових фрагментів з ознаками обвуглювання. Вчені досі не можуть визначити, чи це наслідок кремації або лісової пожежі. Щодо кісток третьої особи, дослідники зазначають, що вони мають "значні ушкодження, які, ймовірно, були завдані хижаками безпосередньо перед смертю, з давніми ямками, подряпинами від зубів та переломами. Суглоби бракують".

За словами вчених, сліди є "прижиттєвими", тобто відносяться приблизно до часу смерті. Однак, як і у випадку з двома іншими людьми, точні обставини незрозумілі - неможливо сказати, чи зіграли травми, нанесені хижаками, роль у смерті людини, чи її з'їли вже після смерті.

Раніше вчені повідомили, що неандертальці, які знаходилися в одній і тій же печері на Алтаї з інтервалом у 10 тисяч років, виявилися далекими родичами. Це дослідження дозволило розшифрувати вже четвертий повний геном неандертальця, що дало нові уявлення про те, наскільки малою та ізольованою була ця популяція давніх людей задовго до їхнього зникнення приблизно 34 тисячі років тому.